0 Київ
"Теракт у голові автора замітки", – пишуть мені в коментарях на запитання, що ж сталося в Магнітогорську.
Звичайно, може бути й так. Звичайно, може, варто дослухатися до місцевого губернатора Дубровського, який пропонує почекати висновків слідства, не вірити чуткам, а вірити в низку збігів. Спочатку під Новий рік вибухнув будинок, потім під звуки стрілянини – маршрутка, потім оточили квартал, але все це збіги. Можливо, почекаймо висновків слідства.
Тільки одне запитаю: а скількох висновків слідства ми так і не дочекалися? Не буду ходити далеко – катастрофа літака з лікарем Лізою над Чорним морем. Минуло два роки. Підсумків розслідування немає.
Теракт у літаку над Синаєм – скільки нас обманювали, що трагедія була випадковістю?
Герої Росії Мішкін і Чепіга, які поїхали дивитися на шпиль, – це ж, за офіційною версією, теж збіг.
І скільки ще було таких "збігів" – від масової загибелі людей, як у Беслані, "Норд-Ості", Сирії та Донбасі, до окремих випадків – смерть Литвиненка, раптова загибель спортивних функціонерів?
Про вибухи будинків 1999 року можна взагалі не говорити – зв'язок надто очевидний.
Я і не кажу, не беруся стверджувати, але знаю інше: що жодній з офіційних заяв влади на 20-му році диктатури вірити не можна. Ні про економіку (ось, свіжий звіт Рахункової палати про реальні цифри економічного зростання), ні про політику ("ихтамнет"), ні про інциденти. Тому що замість ЗМІ – Кисельов, замість виборів – спецоперація, замість голови СК – ставленик Тамбовського ОЗУ, який вивозить журналістів у ліс. Хто замість президента – теж відомо.
До влади немає ані найменшої довіри – це взаємно. Монета занадто довго оберталася на ребрі – настав час падати. Залишається лише гадати, орлом чи решкою, але ось що точно, чого не скасувати – це падіння.
Джерело: Дмитрий Гудков / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
