+5 Київ
"Гра в кальмара" по-путінськи. Ось уже понад 10 років, як я перетинаюся (останнім часом у Європі) з різними напівдобровільними "відставниками" з путінської системи. Найчастіше – за різновидом діяльності – із колишніми депутатами, яких 2016-го з різних причин не взяли до наступного скликання Думи після Криму. Чудово пам'ятаю, який кислий вигляд щодо цього був у них тоді і який квітучий – зараз. Коли дуже і дуже багато тих, хто залишився в системі – депутати, міністри й заступники міністрів, губернатори й мери, – їм заздрять, але поїзд пішов, зіскочити вже нереально.
Тому що всіх змусили "замазатися" однаково, щоб усі опинилися під санкціями й нікуди вже не поділися із цього підводного човна.
Чому Старовойт застрелився? У пристойні країни втекти не можна через санкції, а в інші немає сенсу навіть намагатися, бо видадуть на перший запит із Москви. А далі вибір – гнити залишок життя у путінській в'язниці чи пустити кулю в лоба.
І, найголовніше, чому там зараз так тремтять усі й на всіх поверхах, окрім найвищого, валдайсько-геленджицького. Зрозумілих правил для еліт також немає.
Чим Старовойт був гіршим за будь-якого іншого міністра чи губернатора? Та нічим. І всі це розуміють, і з жахом уявляють себе на його місці. Адже водночас системних часто карають навіть жорсткіше, ніж позасистемних: "бий своїх, щоб чужі боялися".
Може, якось історія чогось їх навчить? Тисячу з лишком років різні бояри шукали царя м'якшого, добрішого й безвільнішого. Може, час спробувати щось новеньке? Наприклад, обов'язкові для всіх без винятку правила гри?
Ну, хай думають. Якщо, звісно, до цього вікна можливостей доживуть. Ніхто не знає, скільки в них попереду ще сезонів цього серіалу.
Джерело: Дмитрий Гудков / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
