Для України це вже саме собою дипломатичне досягнення G

Переговори між США й Україною, які відбулися в Женеві, виявилися набагато продуктивнішими і спокійнішими, ніж очікували. Про це свідчать публікації The Economist і Politico, котрі наголошують: процес дійсно зрушив із мертвої точки. Американську делегацію очолив державний секретар Марко Рубіо, який назвав проєкт майбутньої угоди "незавершеною роботою". І це важлива деталь – документ ще має дістати схвалення і президента США Дональда Трампа, і президента України Володимира Зеленського.

Але значно символічніше те, що крайній термін, раніше прив'язаний до Дня подяки, фактично переглянули. Це означає лише одне: Вашингтон не тисне на Київ, а згоден працювати з реальністю і зважати на позицію української сторони. Для України це вже саме собою дипломатичне досягнення.

Ще один важливий сигнал, котрий прозвучав і від американців: будь-який мирний документ щодо України розроблятимуть з урахуванням інтересів безпеки Європейського союзу й НАТО. Це фактично визнання того, що російська агресія – не локальний конфлікт, а загальний виклик західній системі безпеки.

Так, позиції України та Європи, за даними Politico, також посилилися. Дипломати зазначають, що "женевська динаміка" стала для сторін упевненішою, ніж попередні раунди. Україна зуміла продемонструвати, що приходить до столу переговорів не як сторона, загнана в кут, а як держава, здатна формувати порядок денний.

Однак паралельно із прогресом у Женеві ми фіксували зовсім іншу картину в інформаційному просторі – як усередині України, так і за її межами. Активно поширювали матеріали й заяви, які малювали ситуацію, начебто близьку до "неминучої катастрофи". І сьогодні важливо наголосити: нічого такого не підтверджено. Навпаки, саме на тлі паніки й емоційних спекуляцій Україна продемонструвала здатність вести переговори конструктивно й добиватися зміцнення своїх позицій.

Постає запитання: хто і з якою метою намагався нав'язати суспільству відчуття обвалення? Очевидно одне – точно не ті, хто прагне зміцнення Української держави та її міжнародних досягнень. Така риторика лише грає на руку тим, хто давно мріє про розкол усередині українського суспільства.

Очевидно ж, що в умовах війни Україні потрібні максимальна концентрація, спокій і політична зібраність. Ми можемо сперечатися, критикувати владу, дискутувати про стратегії – це природно для демократії. Але перетворювати будь-які тактичні розбіжності на істерику, котра підриває довіру до держави, – неприпустима розкіш під час збройного протистояння з Росією.

Внутрішні політичні питання – корупція, реформи, відповідальність посадовців – нікуди не зникнуть. Україна дійсно має сильні традиції демократії, свободи слова й активного громадянського суспільства. Такі цінності – потужний фундамент, який гарантує, що після закінчення війни країна сама очиститься і стане міцнішою.

Але зараз головне завдання – вистояти й перемогти. Для цього потрібні впевненість, спокійна дипломатія і єдність навколо головної мети – захисту незалежності. Женевські переговори продемонстрували, що Україна залишиться суб'єктом, а не об'єктом світової політики. Продемонстрували, що дипломатичний простір для Києва не скорочується, а, навпаки – розширюється. Уся решта спроб створити атмосферу неминучої катастрофи – лише шум, який не витримує зіткнення з фактами. Саме тому сьогодні важливо говорити про прогрес, який є, а не про міфи, які намагаються нав'язати. Україна й далі бореться – і на фронті, і на дипломатичних майданчиках. І робить це впевнено.

Джерело: "ГОРДОН"