0 Київ
Учора президент прокоментував ідею використання лотереї у призові за зразком США або Литви. Чесно кажучи, цьому коментареві я зрадів, бо, на мою думку, вирішити нинішні проблеми із призовом можна, просто донісши Зеленському деякі додаткові ідеї.
Отже, верховний головнокомандувач не вважає лотерею доцільною, бо, цитую, "там, де стоїть "вижити" і "лотерея" – у мене немає знаку дорівнює". Я так розумію, що Зеленський трактує лотерею так: хто витягнув щасливий білет, той не йде служить, хто не витягнув – підлягає призову.
Але ж ідея лотереї зовсім не в цьому, вона зовсім не заперечує принцип "воювати мають усі".
За допомогою лотереї можна визначити черговість призову. Тобто люди, що народилися у визначені лотереєю дні, підлягають призову в найближчий місяць. Наступного місяця – наступні дати, знову-таки, визначені випадковим чином.
Чому нам потрібна черговість? Тому що зараз під ризиком спонтанної мобілізації ходять усі військовозобов'язані. Це створює в їхніх життєвих планах величезну невизначеність, і винувата в цьому фактично держава, мобілізація залежить від того, "спіймають" людину чи ні. Так не має бути, має бути визначеність.
Отже, якби президенту хтось це пояснив, то, я думаю, за допомогою лотереї можна було зменшити скажену корупцію в цій сфері. І, головне, дати можливість сотням тисяч фахівців спокійно займатися функціонуванням тилу армії, зокрема, працювати на численних підприємствах, котрі забезпечують військові підрозділи усім необхідним, зокрема й озброєнням. Я як представник такого підрозділу, котрий на 100% залежить від благополуччя і спроможності цивільних інженерів і майстрів, зацікавлений у тому, щоб випадкова мобілізація припинилася, а почалася впорядкована, прогнозована й чесна.
Окремо ще хочу звернути увагу на фразу Зеленського з приводу лотереї, що це "не дуже етично щодо тих, хто на фронті".
Я хотів би усім нагадати, що нині склалася ситуація, що понад 80% військовозобов'язаних не воюють. Натомість ті, хто на фронті, зобов'язані служити без перестанку – до смерті, тяжкого каліцтва або демобілізації за віком. На мій погляд, це є перша етична проблема, котру слід розв'язати.
І якщо цим не займається держава, то слід зайнятися активній частині суспільства.
Джерело: Ihor Lutsenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
