0 Київ
Після нескінченно тривалого мовчання Путін виступив, нарешті, зі зверненням до громадян. У якому розповів про те, що в момент найбільшого національного випробування хвилює його найбільше голосування за продовження його вічного правління.
Природно, виникає питання і щодо організації загальноросійського голосування за поправки до конституції, із попередньо визначеною датою – 22 квітня. Ви знаєте, як серйозно, наскільки серйозно я до цього ставлюся. І звісно, буду просити вас прийти і висловити свою думку стосовно цього питання – принципового, головного для нашої країни, для нашого суспільства.
На відміну від голосування із принципових, головних особистих питань для нього Путін фактично нічого не сказав ні про людей, ні про їхнє здоров'я, ні про жахливу загрозу, яка зависла над країною.
Він нічого не сказав про жертв епідемії у світі – про пів мільйона захворілих і про більше ніж 20 тис. загиблих.
Він нічого не сказав про тих, хто захворів і помер у Росії. (А випуск інформації про померлих у Москві, схоже, навмисно притримали до завершення путінського звернення).
На відміну від лідерів інших країн – хоч західних, хоч східних, які неодноразово виступали і регулярно виступають перед своїми громадянами щодо того, як урятувати життя людей, Путін багато й із захопленням говорив про те, що не має стосунку до епідемії, але що, очевидно, близьке саме йому, – про встановлення нових податків, про дивіденди, про цінні папери.
Путін не сказав нічого про те, що сьогодні для країни є найважливішим:
- що роблять для зупинення поширення епідемії,
- що для цього зобов'язані робити державні органи,
- що для цього потрібно робити громадянам.
Найголовніше, чого не сказав Путін, – це те, як можна і як необхідно зупинити епідемію в Росії.
Або хоча б про те, як сповільнити її поширення.
Він навіть не визнав наявності самої епідемії коронавірусу в Росії.
Від початку епідемії у світі виявилися три державні підходи до боротьби з нею, які помітно розрізняються: "корейсько-німецький", "романський", "китайський".
Корейсько-німецький
Станом на сьогодні "корейсько-німецький" підхід має найменш витратний і найбільш ефективний вигляд. Він включає в себе три основні елементи:
– масове тестування всіх охочих і підозрюваних на інфекцію,
– виявлення всіх інфікованих незалежно від наявності в них симптомів, відстеження всіх їхніх контактів від моменту інфікування і поміщення всіх інфікованих у тривалий карантин,
– госпіталізація та лікування тяжко хворих в інфекційних боксах спеціалізованих лікарень, оснащених найдосконалішим обладнанням, насамперед апаратами штучної вентиляції легенів.
Романський (Італія, Іспанія, Франція)
Після первинних грубих помилок (поміщення всіх хворих на коронавірусну інфекцію і підозрюваних на неї в державні лікарні, де вони в масовому порядку зазнали взаємного зараження і подальшої масової загибелі) "романський" підхід було підкоректовано. Тепер він вимагає встановлення карантину для всього населення країни з жорсткими обмеженнями щодо пересування громадян, поступове проведення національної кампанії тестування і послідовне лікування тих, кого вдасться врятувати.
Китайський
Китайський підхід є поєднанням обох стратегій – і карантин великих територій із багатомільйонним населенням, і тестування-відстеження-лікування всіх хворих.
Незважаючи на очевидні відмінності між ними, усі три підходи, хоча й з різними витратами, розв'язують ті самі два взаємозалежні завдання:
1) карантин, ізоляція, самоізоляція великої кількості людей – для запобігання поширенню інфекції в людській популяції,
2) тестування, ідентифікація, лікування – наскільки це можливо – усіх хворих.
У своєму виступі Путін примудрився говорити про що завгодно – про голосування щодо любих його серцю поправок, про податки на дивіденди на перекази в офшори, про "привабливі та високоприбуткові розміщення коштів у російських банках" – окрім саме цих двох головних завдань.
Оголошений ним канікулярний тиждень не тільки не зупинить поширення епідемії, а лише підсилить його.
Потрібні не канікули, а карантин.
Не на тиждень, а щонайменше на місяць, найімовірніше, довше.
Необхідно тестування сотень тисяч, а незабаром і мільйонів громадян.
Потрібні десятки, а, можливо, і сотні тисяч апаратів штучної вентиляції легенів.
Потрібні інфекційні бокси в усій країні.
Потрібні спеціалізовані лікарні в кожному регіоні.
Але ні про що з цього Путін не говорив.
На порятунок життя та здоров'я людей потрібні гроші.
У США на боротьбу з епідемією вже спрямовано $2 трлн.
У Росії завдяки накопиченим резервам, зокрема стабілізаційному фонду, і профіциту бюджету гроші на такі цілі є ($581 млрд у резервах, 2 трлн руб. із бюджету 2019 року).
Але на порятунок людей їх не спрямовано.
Навіть рішення про це не ухвалено.
Навіть жодного слова про це не сказано.
Путін збирається боротися з пандемією коштом оподаткування офшорних переказів?
Це адекватність?
Чи навіть не збирається?
Путін не розпорядився, не вирішив, навіть не запропонував діяти в Росії за жодним із наявних варіантів – ні за корейсько-німецьким, ні за романським, ні за китайським.
Путін узагалі не назвав жодного розв'язання проблеми епідемії, яка затоплює Росію.
Жодного.
І це означає, що насправді він відчинив двері смертоносній інфекції для всіх громадян Росії.
Ціна, яку ми заплатимо за цю неадекватність, буде колосальною.
Джерело: Андрей Илларионов / Livejournal
