+1 Київ
Що продемонструвала загибель генсека руху "Хезболла" Хассана Насралли?
1. Ізраїль перевищив традиційний рівень ескалації, який, здавалося, було прийнято в регіоні з 1990-х років. Тепер червоні лінії розмито остаточно, і, найімовірніше, вони вже не працюватимуть, як раніше. Чудовий приклад доламування старої системи безпеки, створеної в останні роки холодної війни і потім в епоху "однополярного моменту" після 1991 року.
2. Тактика Біньяміна Нетаньяху залишається незмінною: вивести Іран на активнішу участь у війні з Ізраїлем, відвести фокус суспільної та міжнародної уваги з Гази й Палестини, завдати сильних і медійно гучних ударів по противнику, роблячи ставку на залякування як на спосіб примусу до миру, щоб уникнути невигідних для себе припинень вогню.
3. Іран укотре показав, що стратегічно намагатиметься зберегти формат проксі-протистояння з Ізраїлем. Однак йому стає дедалі складніше, й активніше залучення в конфлікт – питання часу і формату, якого дійдуть на нарадах у Тегерані: від скерування військ у Ліван до чергових повітряних ударів по території Ізраїлю.
4. Ізраїль добре показує, що "багатополярний/поліцентричний" світовий порядок – це реальність, яка на нас неминуче чекає найближчими роками або десятиліттями з ліквідацією "західного світопорядку". Але якщо Туреччина, ОАЕ, Саудівська Аравія, Росія, Іран і багато інших кидають виклик старому "західному світовому порядку" в ролі поганих хлопців з "осі зла", то Ізраїль демонструє ту саму логіку, тільки із найбільш західного блоку, із яким його асоціюють.
5. Міжнародно-правова система – "порядок, заснований на правилах", який захищає Захід, на жаль, перестає працювати, і вже дедалі менше приваблює держави у їхньому прагненні вирішувати свої завдання. Попереду – дедалі більше скочування до "світу сили", а не "світу права", і сприйматимуть усе передусім із позиції силового тиску, особливо в незахідних регіонах. Росія теж використовуватиме кейс "Хезболли", щоб скептичніше й утилітарніше ставитися до концептів червоних ліній.
6. Ядерну зброю й надалі сприйматимуть як єдину гарантію безпеки. Загибель Насралли, як і свого часу загибель Каддафі, лише зміцнить цю тезу для цілої низки держав, включно з РФ, Іраном, КНДР і багатьма іншими.
7. Країни ЄС і НАТО і надалі втрачатимуть ініціативу у відносинах із незахідними регіонами. Їхню реальну чи уявну нездатність вплинути на Ізраїль сприйматимуть на Близькому Сході та в інших незахідних регіонах як слабкість, втрату лідерства і необов'язковість у переговорах. По суті, відтворюється ефект після "арабської весни" й розвалу "ядерної угоди" з Іраном. Рівень довіри між Заходом і не-Заходом і надалі падатиме, ускладнюючи між ними переговори та перспективи взаєморозуміння.
8. Бойовики "Хезболли" були не готові до такого удару. Їхню систему внутрішньої безпеки було скомпрометовано, і вони явно очікували, що Ізраїль залишатиметься в певних межах ескалації і не перетинатиме їх. Обстрілюючи північ Ізраїлю, вони явно сподівалися зберегти формат обмеженої участі у війні, роблячи ставку на міжнародний тиск і протести частини суспільства в Ізраїлі, які змусять Нетаньяху піти на замирення. Але вони прорахувалися й віддали ініціативу управління ескалацією в руки Ізраїлю.
Можливо, були очікування і з боку Ірану, який за нової адміністрації намагався налагодити діалог на базі загального неприйняття широкої регіональної війни на Близькому Сході. Цим можна пояснити, чому іранці не особливо поспішали на допомогу "Хезболлі", незважаючи на прохання останньої. Це може внести певні напруження у їхніх відносинах з іншими угрупованнями в регіоні й потребуватиме перегляду формату цих відносин і гарантій безпеки.
P.S.: Я не вважаю, що "Хезболла" розвалиться після загибелі Насралли. Як і у випадку з ХАМАС чи хуситами, це організація із сильною мережевою структурою, вмонтована в політичну та соціальну систему Лівану. По ній завдано сильного удару, і їм знадобиться час на відновлення. Але кореня конфлікту між Ізраїлем і палестинськими арабами та Іраном ці удари по керівництву "Хезболли", звісно, не вирішують.
Джерело: Iliya Kusa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
