Супердержави не приймають у себе міністрів закордонних справ країн, які щойно завдали по них чи по їхніх інтересах ракетного удару

Й ось щойно ми, здавалось би, звикли до факту, що в Росії є військовий потенціал, якого не може ігнорувати жодна держава світу, включно зі США.

Щойно ми побачили, нехай і трохи кумедний, але російський авіаносець, послухали три роки про "смєющієся іскандери" та надсучасні російські засоби протиповітряної оборони.

Щойно здалося, що з цією бідою треба вчитися якось жити та виживати...

І тут прилетіли "Томагавки", які нібито не влучили в ціль...

А за ними прилетів Тіллерсон, який нібито настільки проросійський, що навіть із орденом Дружби Народів особисто з рук Путіна...

І все. Бобік здох.

Супердержави не приймають у себе міністрів закордонних справ країн, які щойно завдали по них чи по їхніх інтересах ракетного удару. Цього не роблять навіть несупердержави, якщо в них є почуття гордості.

Супердержави не дозволяють іноземним міністрам закордонних справ на своїй території висувати публічний ультиматум: ви там почухайтесь і вирішуйте, з ким ви – із Сирією чи зі США?

І хоча це технічно трошки складніше, але навіть публічно дискутувати про те, чи ви нас обманули щодо сирійської хімічної зброї, чи просто некомпетентні (некомпетентні дурні – так не прозвучало, але читалось) – цього теж супердержави не повинні дозволяти із собою робити.

Кілька днів тому в ефірі "5 каналу" у студії дискутували з Іллею Новіковим, який зауважив, що це все дурниці, бо Путін пояснить росіянам усе інакше. Я не втримався й у відповідь зауважив, що росіяни традиційно схильні перебільшувати значення того, що їм пояснює Путін і що вони з різного приводу думають.

Адже нинішню ситуацію із супердержавою на розкарачках бачать усі інші. І не лише українці, яких це надихатиме ще більше та сильніше звільняти Батьківщину від росіян. Це бачать не лише європейці, які і так вже, схоже, зробили не лише висновки, що таке Росія, але і склали плани, що з нею робити.

Але бачать це навіть казахи, білоруси та вірмени. Тобто всі.

І якщо Путін і росіяни не здатні чи не хочуть бачити сумну правду про себе – що економічно та технологічно вони нікчемні, а у військовому плані можуть бути супер-дупер, поки це не обходить американців, то це лише зробить їхнє майбутнє складнішим.

Ну і нехай.

Джерело: Bohdan Yaremenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора