-1 Київ
Росія завдає масованих ударів крилатими й балістичними ракетами по району Києва. Причому виділяє на це значну частину свого виробництва високоточних ракет та ударних дронів і застосовує нову тактику ударів.
1. Яка мета ворога? Основною ціллю противника є радари та зенітні ракетні системи ППО. Удари по житлових будинках або міській інфраструктурі – це також елемент провокування дій ППО.
2. Чому б'ють саме по Києву? Київ атакують, тому що це столиця, тобто місце, яке ми змушені захищати значними силами ППО через велику кількість населення та інфраструктурних і оборонних об'єктів. Якщо атаки на Київ припиняться, то українські зенітні ракетні системи можуть опинитися десь в іншому місці, і для росіян вигідніше, щоб наші Patriot збивали "Кинджали", ніж влаштовували нову "Брянську побудку". Нагадаю, що 13 травня в небі над Брянською областю невідомі зенітники збили бомбардувальник Су-34, винищувач Су-35С і два вертольоти радіоелектронної боротьби Мі-8МТПР-1, усі 11 членів екіпажів були також знищені. Тому удари по Києву для ворога важливі як сковування нашої ППО, щоб зосередити наші сили на виконанні оборонних завдань.
3. Як діють російські терористи? Атаки здійснюються кількома хвилями, з різних напрямків та висот, кілька годин, які повторюються інколи і вдень, і вночі.
Одночасно запускаються хибні мішені у вигляді крилатих ракет Х-55, які не несуть боєголовку, а мають змусити спрацювати радари ППО і допомагають визначати їх випромінювання. Також запускаються по різних траєкторіях десятки дронів Shahed. Коли система ППО починає працювати, ворог визначає координати цілей і намагається уразити позиції РЛС та ЗРС крилатими й балістичними ракетами "Іскандер-М", "Іскандер-К", "Кинджал", "Калібр", Х-101, а також протирадіолокаційними ракетами різних типів, які запускають із наземних пускових установок та літаків, які чергують в очікуванні координат цілей. Очевидно, ворог намагається добитися тривалої роботи радарів ППО і роботи зенітних ракетних систем, щоб вони не змогли швидко змінювати позиції через необхідність відбивати нову хвилю атак.
4. Чому вночі? Час атаки в першу чергу визначається часом, коли ворог концентрує максимальну кількість своїх розвідувальних засобів – тобто як радіоелектронну розвідку, так і космічні супутники. Тривалий час роботи радарів з однієї точки дає можливість точно визначити позиції силами радіоелектронної розвідки, змусити витратити наявний запас зенітних ракет та отримати можливість ураження різними видами озброєння, у першу чергу протирадіолокаційними ракетами, які самі наводяться на джерело випромінювання. Супутники дозволяють зафіксувати пуски ракет. Також для ворога має значення агентурні дані в тому разі, якщо відео і фото з місця роботи засобів ППО він отримує швидко, оптимально онлайн і може їх використовувати для коригування нових ударних хвиль.
5. Як довго це буде? Удари по Києву та інших важливих стратегічних містах Росія буде проводити тривалий час, це країна-терорист. Але в нас ще недостатня кількість радарів ППО та зенітних ракетних систем, щоб зробити протиповітряну оборону щільною і непроникною. На жаль, наша держава взагалі нічого не робила для посилення й розвитку військ ППО перед війною і ми залежимо від темпів постачання нашими союзниками.
6. Що робити? Головне для нас – не сковувати нашу ППО завданнями вмирати на позиціях, а проводити операції, зберігаючи можливість маневру, шукати вигідні позиції та швидко їх змінювати, уникаючи ударів у відповідь. Важливо створити всі можливості для якісної експлуатації складної бойової техніки, для відпочинку та боєздатності розрахунків, для щоденного аналізу дій противника та інтелектуального планування подальших дій. Нам потрібно відволікати російські ракети на хибні цілі, тобто комплексні заходи з маскування та дезінформації противника (тут ми сильно недопрацьовуємо). Основна проблема на війні – це завжди не техніка і не солдати, а в першу чергу командування й адміністрування. Сама наявність неподавленої ППО для росіян є постійною загрозою, fleet in being, яка відволікає і набагато більші російські сили. У сучасній війні немає абсолютної безпеки в тилу. І на когось ці ракети все одно полетять – або на наших захисників на фронті, або на наші міста. Хтось десь усе одно не буде спати, але хтось десь перепочине. Терпіти мають усі.
7. Висновки? У цілому авіаракетна битва за Київ, де найкраща російська високоточна зброя та найкращі радіоелектронна і космічна розвідка протистоїть найкращим системам розробки НАТО на озброєнні української ППО, розвивається по вигідному для України сценарію. Переважна більшість російських ракет і дронів успішно збивається, у той час як ворогу в травні не вдалося знищити жодного радара чи зенітної ракетної системи в районі Києва. Так, були пошкодження та близькі прильоти, але все це не фатально. На жаль, ворог руйнує місто, але інші міста страждають не менше. З політичної та інформаційної точки зору варварські терористичні обстріли Росії по європейській столиці є наочною демонстрацією, що зробить Путін з іншими європейськими столицями, якщо не зробити все можливе для його розгрому в Україні.
Джерело: Юрій Бутусов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
