+9 Київ
Російські агенти забрали будівлю Національного університету оборони України, а Верховний Суд дев'ять років не може повернути її військовим.
Міністерство оборони не наважується з'ясовувати стосунки з Верховним Судом, тому доведеться написати мені.
Справа в тому, що під час війни Національний університет оборони не може якісно організувати підготовку великої кількості командирів через... відсутність необхідних навчальних класів для великої кількості офіцерів. Це не жарт. Тому що більшість приміщень головного навчального комплексу будівель, який виходить на Повітрофлотський проспект, 10 років тому в українських військових забрали... зрадники, які діяли за завданням Росії.
3 липня 2013 року Кабмін ухвалив розпорядження 503-р "Про передачу будівель Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від Національного університету оборони". Міністр оборони Лебедєв, прем'єр-міністр Азаров, верховний головнокомандувач Янукович у 2014-му втекли до Росії, вони слугували Путіну, і в 2012–2013 роках ухвалили десятки рішень, направлених на знищення обороноздатності України, зокрема знищували військово-навчальні заклади. Університет оборони України Росії, звичайно, дуже заважав. І Янукович з Азаровим передали більшу частину приміщень центрального корпусу університету оборони Верховному Суду.
Розпорядження 503-р було прийнято миттєво, щоб військові не встигли підняти хвилю у суспільстві, воно грубо порушило закон і порядок роботи університету.
- Згідно з протоколом КМУ №43 від 2013 року, розпорядження не погоджувалося з міністрами.
- Розпорядження прямо порушує указ президента №451/95 від 1995 року, який забороняє передачу закріпленого за національними закладами влади майна.
- Верховному Суду передали частину єдиного комплексу, який неможливо розділити, оскільки будівлі поєднані комунікаціями, і порядок експлуатації комунальних мереж досі не визначений.
- Через "віджимання" центрального найбільшого корпусу було втрачено багато навчальних класів, зникла можливість швидко створювати додаткові курси та навчальні програми, які повинні працювати разом, оскільки навчальний процес під час війни короткий, викладачі та слухачі мають бути разом, а не кататися по місту з одного класу в інший.
Звичайно, передача військового майна без будь-яких погоджень з військовими була політичним рішенням Януковича.
Здавалось, справа абсолютно очевидна, і все має бути повернуто, це ж просто логічно. Військові там офіси в оренду не здають, ніяких розкошів там не було, ніякого сенсу позбавляти свою армію приміщень немає.
Тому 27 березня 2014 року в.о. президента Олександр Турчинов видав розпорядження прем'єр-міністру Яценюку щодо повернення будівель Міністерству оборони.
Але воно не було виконано.
Військові у нас війною зайняті, їм важко судитися з Верховним Судом. Верховний Суд зайняв абсурдну позицію – він одразу почав захищати захоплені приміщення, чудово розуміючи, що ця будівля є частиною єдиного комплексу, що тут знаходилися важливі підрозділи університету, наприклад, комп'ютерний центр ситуаційного моделювання та інше.
Цей будинок був побудований за царя Миколи ІІ для підготовки офіцерів для Першої світової війни у 1914 році. Але коли почалася третя світова за сто років, будівлю віддали не офіцерам, а суддям. І Верховний Суд, використовуючи своє політичне та службове становище, побудував оборону будівлі військового університету за усіма правилами юридичної науки.
У 2017 році була здійснена спроба повернути будівлю – було направлено листа на ім'я президента України з проханням повернути будівлю і вирішити якось питання із суддями, бо йде війна, треба працювати, навіщо суду таке небезпечне сусідство?
Але листа передали до Адміністрації Президента Порошенка, і там його надійно поховали в архіві – нічого не вирішили, все марно.
Усі спроби привернути увагу Офісу президента Зеленського до питання будівлі також протягом чотирьох років виявилися марними. Усе керівництво Офісу президента – професійні адвокати, міністр оборони – адвокат, вони багато років працюють з Верховним Судом, Верховний Суд для них ближче, ніж інтереси безпеки, вони заради військових конфліктувати не хочуть.
Тричі ініціативна група створювала петиції на сайті президента для збору підписів про повернення університету, але чомусь Офіс президента не дозволяє зареєструвати таку петицію.
Тому військові люди сподіваються, що в суспільстві підніметься розголос і що хоча б страшна небезпека над нашою країною все-таки змусить верховного головонокомандувача, Кабмін, Офіс президента подивитися уважно на цю абсурдну історію. Університет оборони не може бути судом, у нього дуже важливі завдання. Приїжджайте – подивіться, будь ласка, усе стане зрозуміло.
І беріть, нарешті, відповідальність – виселяйте суд, шукайте умови, але військові не менш важливі завдання виконують, ніж судді, – здавалося б, було багато часу це нарешті усвідомити. Дайте хоча б петицію створити, ви побачите, як швидко зберуть підписи 13 тис. випускників університету оборони та їхні друзі й товариші.
Джерело: Юрій Бутусов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
