+6 Київ
Я дуже радий, що 120 "слуг народу" разом із президентом Зеленським поїдуть на Донбас. Моя порада: хочете мати гідний вигляд – їдьте на Світлодарську дугу в район Троїцького і Миронівського, там 19 жовтня о 6.00 – 6.40 супротивник обстріляв наші позиції зі 120 мм мінометів. Не приїздіть на тилові бази для показного обіду в аеропорту Маріуполя, такі фотосесії київських гостей поваги не викликають.
Їдьте потім під Горлівку, пройдіться передовою, пройдіться по траншеї, найближчій до водокачки в Шумах, куди хотіла пройти російська інспекція. Їдьте туди, де на позиціях солдати і командири, які на війні із 14-го року, це стрижень армії. Поговоріть із бійцями, як вони ставляться до перемир'я. Як вони ставляться до наказу №340, за яким солдатам платять премії за те, щоб вони не стріляли по окупантах – це не має аналогів у країнах НАТО (і я навіть не знаю, у якій іще країні такі накази видавали у своїй армії).
А на позиціях, до речі, подивіться на результати своєї депутатської роботи – у яких умовах живуть воїни? Тільки не ставте перед строєм дурних запитань: "На що скаржитеся? Кажіть, якщо є проблеми, добре?" Не запитуйте, а подивіться самі, як облаштований побут, зайдіть на кухню, у туалет, чи є десь залізобетонні укриття або бліндажі у п'ять накатів на випадок обстрілу? Чи комфортно? Чи є плівка, ковролін, дошки, скоби? Чи вистачає кабелю? Їздять воїни на волонтерських машинах чи на техніці, яку завдяки вашій роботі їм дала держава?
Скільки в них на позиціях тепловізійних біноклів, лазерних далекомірів, тепловізійних прицілів? Скільки дронів закупила держава? А скільки палива отримують батальйони і роти на передовій, чи не крадуть його, чи не доводиться його докуповувати постійно власним коштом? Чи не призводить наказ №340 до приховування інцидентів і до корупції, щоб не позбавляти командирів премії? Чому позбавляють премії командирів, у секторі яких була стрілянина, чи справедливо і чесно це?
Подивіться в очі бійцям – це завдяки їм, їхньому опору Україну поважають у світі, завдяки їм наших лідерів приймають у світових столицях, дають допомогу і кредити, це завдяки їм армія має найвищу довіру в суспільстві, і саме це – той фундамент, на якому стоїть наша держава. Люди на фронті – це єдина червона лінія, котра рятує країну від політичного небуття. Подумайте, що ви зробили для них насправді, щоб солдати самі підходили потиснути вам руку?
Джерело: Юрий Бутусов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
