Нещодавно чула дуже щирий крик душі Тоні Матвієнко, що вона задовбалася готувати на всю сім'ю. І, бачить Бог, їй подумки потисла руку чи не кожна жінка. Я щиро не розумію, як жінки, які працюють повний день, примудряються годувати родину тричі на день. Серйозно. Робочий день за неймовірно оптимістичного сценарію десь до 18.00–19.00. Ще мінімум 40 хвилин дорога й перевдягнутися вдома. І потім що, одразу на кухню й готувати до відбою? А коли спілкуватися з дітьми, які не бачили тебе день? Гратися? Господи, та в нас новий сезон "Венздей" чекає третій день.
Думаю, треба просто нарешті домовитися, що в комплекті з жінкою ця опція не йде. Кожен здобуває їжу сам. Ну так, малечу шкода, а шо робити? Урешті, є садок, няні, кафе у школі, забрати бутерброд у дитини, мама якої не приєднається до цього пакту. Мам, я знаю, що тобі шкода онучок і що я росла інакше, але хай розвивають бійцівські навички.
До речі, мені часто казали, що я не схожа на ту, яка готує вдома. А як такі виглядають – трошки мертві? Ну правда, коли цей стереотип уже помре? Бо право працювати на повну ми якось вибороли, а цей баласт досі не скинули.
На фото – візуалізація гармонійного життя. Апероль у фокусі. Дитина поруч.
Джерело: Катерина Коберник / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора