-1 Київ
В історії все повторюється. І не завжди у вигляді фарсу. Путін почав свій шлях 2000 року з оплаченого з Москви походу Басаєва на Дагестан і вибуху будинків у Буйнакську, Москві й Волгодонську. Після чого – друга чеченська війна, фальсифікація виборів, і "родина" Єльцина досягла мети: Путін став "президентом" РФ. Одразу нелегітимним.
За 22 роки він перетворив державу на мафію, розбагатів на крадених у росіян грошах, побудував тоталітарний режим, загруз у війнах, убивствах, рейдерстві, корупції, грабежах, спецопераціях у країні та за кордоном. Апогеєм його злочинної діяльності стала війна з Україною.
Але щось пішло не так. Тепер йому знадобилися нові "терористи-басаєви" й "нові вибухи будинків".
Цього разу йому не потрібні вже гроші та бандити "родини" Єльцина (Абрамович, Юмашев, Волошин, Березовський, Тетяна Дяченко), у нього є свої. Замовляють за традицією новий "теракт", цього разу – на символічному Кримському мосту, і після його здійснення з новою силою триває "спеціальна воєнна операція" щодо знищення народу та інфраструктури вільної і незалежної України.
Ще позавчора я був упевнений, що вибух мосту – блискуча операція українських спецслужб. Тепер я розумію, що її провели, як і попередні "професійні" операції трієчників із ФСБ – як, наприклад, отруєння Навального, Кара-Мурзи та інших. Вуха виконавців стирчать на всі боки.
Ті, хто здійснив цей злочин, уже відомі, зараз шила в мішку не приховаєш. Правда, Ігорю Івановичу? Чи не твій офіс "Роснефти" розташований на Софійській набережній? Не твоя "група" ФСБ стала останніми роками групою вбивць, отруйників, підривників, рейдерів, рекету, кришування, арештів і ув’язнення невгодних?
Що ми, люди доброї волі, жителі планети Земля маємо в підсумку?
Мафіозний режим, який "по-сталінськи" придушив репресіями величезну країну, який воює "по-гітлерівськи" з усім вільним світом і має водночас величезний запас тактичного і стратегічного ядерного озброєння. Мафіозний режим, який, щоб зберегти свої життя і владу, ні перед чим уже не зупиниться. Бо поразка – це і є смерть його, кінець. Постає вічне запитання: що робити? Відповідь на нього, по-моєму, є тільки одна.
Зупинити терор можна, лише знищивши терориста. Я не маю на увазі ліквідацію саме і лише Путіна як фізичну особу. Ідеться про ліквідацію мафіозної влади РФ. Тепер це не тільки Путін – це вся "партія війни", силова хунта, злочинне угруповання, пов'язане спільними страхами й спільними цілями. За Україною має стати весь цивілізований західний світ на чолі зі США. І що швидше, то більше шансів перемогти ворога всього людства.
P.S. Мене не цікавить думка російської "ліберальної шушвалі" на теми проблем росіян із візами, мобілізацією, старими батьками, грошима тощо. У мене немає жодної окремої поваги до тих, хто вирішив залишитися і "боротися" з режимом у РФ, або ще смалькіше – сісти в путінську в'язницю.
Вважаю це все позуванням на публіку. Водночас і далі допомагатиму тим, хто хоче залишитися вільним і зробити свій внесок у боротьбу за Україну та демократію.
Вважаю, що всі розмови про "майбутнє Росії" безглуздими й аморальними на цьому етапі. Якщо вона не матиме взагалі жодного майбутнього в ім'я порятунку України та вільного світу – отже, нехай її більше не буде. В усякому разі, у тому вигляді, у якому вона існує останні 105 років, вона шкідлива і небезпечна для людства.
Особисті спостереження та випади поки що залишу при собі, але обіцяю, що мене більше не зупинять попередні заслуги відомих "демократів" і "лібералів". Битиму боляче, даруйте. Якщо порівнювати з тим, як зараз боляче українцям – ваші болі та проблеми мізерні. Тим паче, що 105 років більшовизму позбавили переважну кількість росіян (громадян і жителів РФ) нормальних почуттів і емоцій. Моє серце болить за українців. Мої почуття, емоції, сили, енергія та молитви – усі про них і за них. І, звісно, справи й дії. Я люблю Україну та українців. Слава Україні!
Джерело: Leonid Nevzlin / Facebook
