У далекому 1991 році західний світ не зрозумів, чому варто більше цікавитися молодими державами, які з'явилися на руїнах совка. Сьогодні за ці помилки українці платять своїми життями

Україна сьогодні святкує річницю проголошення незалежності. Сьогодні ж виповнюється півтора року з початку повномасштабного вторгнення Росії в незалежну Україну. І ці дві події світової історії нерозривно пов'язані.

Демократичний світ не сприйняв серйозно подій 24 серпня 1991 року. Імпульс історії, який вирішить розпад СРСР, у тому самому Вашингтоні в ті дні мало хто відчував, а куди все котиться насправді – розуміли одиниці.

Ядерна лихоманка на тлі холодної війни привчила не одне покоління американців жити зі страхом, що у СРСР натиснути ядерну кнопку можуть будь-якої миті. Ніхто не намагався надати підтримку українцям у їхньому прагненні до незалежності. Та мало хто взагалі очікував, що 70-річний ядерний монстр впаде з такою швидкістю.

32 роки тому всіх цікавило одне: що буде з радянським ядерним арсеналом і до яких рук він потрапить. В Україні залишався великий запас військової та ядерної радянської "спадщини". Згодом з'явиться п'ять пунктів Буша-старшого з одним чітким сигналом – усю ядерку віддати Росії, інакше жодного визнання української молодої держави не буде.

Щодо тодішніх рішень і поступок Кравчука американцям в Україні досі ламають списи. Мовляв, міг і не віддати, міг торгуватися, міг подумати стратегічно і тримати в голові, що Росія – майбутній ворог України. На жаль, не міг. Минулий досвід спільного життя тиснув і на простих (усе ще радянських за своєю суттю) українців, і на їхніх комуністичних лідерів, які роками стояли біля партійного керма.

Історики сьогодні сперечаються, чи відіграла Україна вирішальну роль у розпаді імперії зла? Якби комуністи не віддали голосів за проголошення незалежності України 24 серпня одразу після серпневого путчу 1991 року, як би розгорнулися події? Чи відбувся б парад визволення народів, які входили до складу СРСР?

Для мене сьогодні очевидно одне. Без України подальше існування Союзу було б безглуздим. Історія довела це півтора року тому остаточно. Як пише гарвардський історик Сергій Плохій у своїй новій книжці, присвяченій російсько-українській війні: "2022 року нас наздогнала відкладена історія. Росія відпускала нові республіки умовно й завжди тримала в голові їх повернення назад". Сьогодні триває розпад імперії, який не відбувся повною мірою 32 роки тому.

Я хочу побажати Україні перемогти путінську Росію, а країнам Заходу – виправити нарешті свої історичні помилки. Україна давно заслужила на почесне місце в демократичному світі. Настав час це усвідомити й ужити всіх заходів для перемоги.

Із Днем Незалежності, незламна країно!

Джерело: Leonid Nevzlin / Telegram