+19 Київ
Україна сьогодні святкує річницю проголошення незалежності. Сьогодні ж виповнюється півтора року з початку повномасштабного вторгнення Росії в незалежну Україну. І ці дві події світової історії нерозривно пов'язані.
Демократичний світ не сприйняв серйозно подій 24 серпня 1991 року. Імпульс історії, який вирішить розпад СРСР, у тому самому Вашингтоні в ті дні мало хто відчував, а куди все котиться насправді – розуміли одиниці.
Ядерна лихоманка на тлі холодної війни привчила не одне покоління американців жити зі страхом, що у СРСР натиснути ядерну кнопку можуть будь-якої миті. Ніхто не намагався надати підтримку українцям у їхньому прагненні до незалежності. Та мало хто взагалі очікував, що 70-річний ядерний монстр впаде з такою швидкістю.
32 роки тому всіх цікавило одне: що буде з радянським ядерним арсеналом і до яких рук він потрапить. В Україні залишався великий запас військової та ядерної радянської "спадщини". Згодом з'явиться п'ять пунктів Буша-старшого з одним чітким сигналом – усю ядерку віддати Росії, інакше жодного визнання української молодої держави не буде.
Щодо тодішніх рішень і поступок Кравчука американцям в Україні досі ламають списи. Мовляв, міг і не віддати, міг торгуватися, міг подумати стратегічно і тримати в голові, що Росія – майбутній ворог України. На жаль, не міг. Минулий досвід спільного життя тиснув і на простих (усе ще радянських за своєю суттю) українців, і на їхніх комуністичних лідерів, які роками стояли біля партійного керма.
Історики сьогодні сперечаються, чи відіграла Україна вирішальну роль у розпаді імперії зла? Якби комуністи не віддали голосів за проголошення незалежності України 24 серпня одразу після серпневого путчу 1991 року, як би розгорнулися події? Чи відбувся б парад визволення народів, які входили до складу СРСР?
Для мене сьогодні очевидно одне. Без України подальше існування Союзу було б безглуздим. Історія довела це півтора року тому остаточно. Як пише гарвардський історик Сергій Плохій у своїй новій книжці, присвяченій російсько-українській війні: "2022 року нас наздогнала відкладена історія. Росія відпускала нові республіки умовно й завжди тримала в голові їх повернення назад". Сьогодні триває розпад імперії, який не відбувся повною мірою 32 роки тому.
У далекому 1991 році західний світ не зрозумів, чому варто більше цікавитися молодими державами, які з'явилися на руїнах совка. Сьогодні за ці помилки українці платять своїми життями.
Я хочу побажати Україні перемогти путінську Росію, а країнам Заходу – виправити нарешті свої історичні помилки. Україна давно заслужила на почесне місце в демократичному світі. Настав час це усвідомити й ужити всіх заходів для перемоги.
Із Днем Незалежності, незламна країно!
Джерело: Leonid Nevzlin / Telegram
