+14 Київ
Бог з нами і Бог з ними. Усі ті, хто трохи стежить за політикою, звичайно, запам'ятали, як держсекретар США Марко Рубіо з'явився в ефірі Fox News із хрестом на лобі. За півтора місяця до Великодня католики й частина протестантів відзначають Попільну середу – початок великого посту, хтось посипає голову попелом на знак каяття, хтось малює попелом хрест на лобі. Рубіо із завзятих.
І ось у Страсну п'ятницю нам довелося почути від глави американської дипломатії, що у Штатів закінчується терпіння, а інтересу до нашої війни ніколи й не було: це не їхня війна. І якщо все скоро не закінчиться, то в Білому домі займуться важливішими справами. Можливо, в інший час і в іншому виконанні було б не так наочно, але Марко Рубіо все знає про біблійну історію з умиванням рук. "Війна Байдена" – це, звичайно, з риторичного арсеналу його господаря, але рахунок у таких справах, як учить християнство, індивідуальний.
Привертає увагу ще й та обставина, що Понтій Пілат був украй незадоволений, що довелося займатися не дуже зрозумілими проблемами, які виникли в чужого народу, Дональд Трамп сам бив себе в груди, обіцяючи встановити міцний мир між Україною й Росією: хто, як не він?! І, ми пам'ятаємо, це багатьом вселяло надію.
За неповні 100 днів президентства від надії мало що лишилося. Марнославний американець хотів би повісити собі заслугу примирення на груди, але він гадки не має, як цього досягти, а заглиблюватися в тему він і не хоче, і не вміє. Ну й гори воно вогнем. Рубіо – хлопець грамотний, він міг би розповісти Трампу про дев'яте, останнє коло пекла, де вічно мучаться ті, хто обдурив людей, які довірилися, але в нинішній адміністрації, де заведені спільні молебні, неможлива серйозна, відверта розмова придворних із босом. Та й Данте – це не церковний канон.
Узагалі треба сказати, що Дональд Трамп, який упевнений, особливо після невдалого замаху, у власній божественній місії, має вважати Христа лохом, котрий не зумів конвертувати свої впливові родинні зв'язки у справжній успіх. Не зумів укласти вигідної угоди ні з юдейськими книжниками й першосвященниками, ні з римським прокуратором. Чого не скажеш про Іуду Іскаріота, який на порожньому місці підняв нормальні бабки, от тільки нервова система потім підвела.
А що християнського в повторюваних міркуваннях президента США про те, що тільки дурень вплутується в бійку із сильнішим? До того ж іще має нахабство звертатися по допомогу до інших. Бог подасть. Таким нині є лідер нації, офіційним девізом якої є слова: In God We Trust. Побожність серед прихильників руху MAGA, до речі, помітно більша, ніж у середньому по країні. І тут мимоволі згадаєш інший феномен, назву якому дала біблійна історія: фарисейство. Хрест на лобі й молитва в Білому домі замінюють справжню віру.
Проблема не лише й не так у тому, що нинішнє американське керівництво не про християнські цінності. Залишимо осторонь і авторитарні замашки президента, рівень його компетентності й підібраної йому під стать команди. Біда в тому, що Сполучені Штати в особі людей, які представляють країну, не розрізняють добро й зло. Це базовий збій. Можна скільки завгодно вилизувати дизайн і підкручувати інші параметри, але якщо немає принципової різниці між правим і лівим, між верхом і низом, нічого хорошого від поступального руху чекати не доводиться.
Наша війна – справді не їхня війна. Але є й інша Америка.
Минулого тижня, в суботу, у Сполучені Штати, у Лансдейл, штат Пенсильванія, повернувся Корі Навроцький, ветеран морської піхоти, який добровольцем вирушив воювати в Україну. Він загинув у жовтні минулого року в розвідувальній вилазці до Брянської області, його тіло було повернуто у рамках обміну. Сім відряджень до Іраку, два до Афганістану, нагороджений двома "Пурпуровими серцями". Після прощання на батьківщині його поховають на Арлінгтонському цвинтарі, як ми б сказали, серед побратимів. Немає жодних відомостей, чи був сержант Навроцький віруючою людиною.
В Україні, як уже відомо, воював і зведений брат віцепрезидента Джей Ді Венса. За всі два з половиною роки перебування брата в Україні, на фронті, Джей Ді жодного разу з ним не зв'язався, хоча Нейт і намагався пробитися через помічників і секретарів політика. Віцепрезидент, серед іншого, прославився фразою, що спирається у своїй діяльності на християнську концепцію: "Спочатку ви любите свою сім'ю, потім – сусіда, потім – свою спільноту, потім – співгромадян у своїй країні, а після цього – решту світу". А виявилося, що й братові любові не дісталося. А нам так точно розраховувати на таких християн немає чого.
Джерело: "Апостроф"
