Європейські лідери вже не запитують, чи варто будувати власну оборонну парасольку

Мюнхенська конференція з безпеки 2026 року, яка щойно завершилася, у багатьох сенсах стала переломним моментом. Більше немає жодних сумнівів, що Європа рухається шляхом повної автономії у сфері оборони.

Ще донедавна скептичні голоси в Європі ставили під сумнів потребу будувати європейську оборону паралельно з НАТО. Мюнхен продемонстрував: сьогодні європейські лідери вже не запитують, чи потрібно створювати власну оборонну парасольку, а думають над тим, як зробити її максимально ефективною.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн нагадала, що взаємна оборона – це не політична декларація, а спільне зобов'язання: один за всіх і всі за одного. Президент Франції Еммануель Макрон був категоричним: Європа має стати геополітичною силою. Не колись, не в майбутньому – а зараз. Обоє говорили про центральну роль України в обороні Європи майбутнього.

Президент Зеленський застеріг від "фальшивого миру" – угоди, яка не завершить війну, а лише поставить її на паузу і дасть Росії час підготувати новий напад. Він нагадав світу, що безпеку й мир Європи сьогодні захищають в Україні.

Президент Зеленський також згадав Мюнхенську "угоду" 1938 року.

Я народилася в колишній Чехословаччині. Спостерігаючи за Мюнхеном 2026 року, я неминуче відчувала сильне дежавю через історичні паралелі. Саме в цьому місті 1938 року європейські держави намагалися зберегти світовий мир, запропонувавши частини Чехословаччини – суверенної держави – агресору. Вони підживили жадібність агресора шматками країни, голосу якої ніхто не почув. Для моєї частини Європи Мюнхен – це не просто історичний епізод. Це застереження від повторення помилок минулого.

Урок Мюнхена 1938 року простий: мир зберігають не поступками агресору – його зберігають протистоянням йому.

Після Мюнхена 2026 року очевидно, що Європі більше не потрібен черговий тривожний дзвіночок. Партнерство зі Сполученими Штатами залишається наріжним каменем глобальної безпеки. Але захист Європи, зрештою, передусім залежить від нас самих. Що сильніші ми – то сильнішим є будь-який союз, у якому ми перебуваємо.

Джерело: Katarina Mathernova / Facebook