+1 Київ
Аваков. Правильна людина…
Дозволю собі невелику особисту оцінку. Трохи збоку. Без усілякої конспірології і подвійних інтересів. На мій погляд, Арсен Борисович Аваков завжди сильно вибивався серед типових метушливих представників української політики. Серед яких занадто багато продаються, вічно понтуються, "чого бажаєте", "ми готові керувати, тільки скажіть як..."
На відміну від усіх цих зграйних суб'єктів, які вміло нишпорять у пошуках чергового господаря з великою олігархічною кишенею, Арсен Борисович – дійсно політичний важковаговик. Він чудово розуміє, що таке держава; що таке велика політика й чому після революцій обов'язково потрібно вибудовувати чіткі правила та систему взаємовідносин. І чому ритуальним клацанням пальців реформи не рухаються. І чому потрібно безбожно пахати... Він працював. Багато. Часто брав на себе відповідальність, яку мали брати інші. Часто брав на себе провину за незроблене або зроблене неправильно, тому що юна держава нерідко помилялася. Але головне – у головні моменти, коли потрібно було зробити єдино правильний вибір, Аваков робив саме цей вибір. Так іноді буває. Коли хтось багато кричить і навіть збирає яскраві PR-вісти, ображаючи і звинувачуючи, а хтось у цей час чистить авгієві стайні...
Не сумніваюся, що зовсім скоро ми з подивом виявимо, що саме Арсен Аваков виявиться єдиним, хто збереже справжню повагу суспільства з-поміж усіх тих, хто прийшов до влади 2014 року. І це буде абсолютно заслужено. Так-так, я чудово розумію, що зараз записні "люди всі в білому" (на брехні яких можна побудувати цілі релігії) обов'язково заллють міністра чорною фарбою. Проте час завжди в підсумку всім відплатить.
До речі, Авакову точно не знадобиться нагадувати про себе постійним миготінням на олігархічних телеканалах. Не треба буде ні з ким склеювати якісь інфантильні партії чи рухи, як це часто роблять інші міністри або прем'єри. На відміну від цих учорашніх карликів, АБ досить буде свого прізвища, репутації і власної історії. І фактів...
Добровольчі батальйони і реальна участь у захисті країни після початку війни. Це була дуже раціональна, дійсно смілива і продумана на кілька кроків наперед поведінка. Те, що відтермінувало трагедію і дало державі змогу отримати шанс. Факт?
Харків, який український і який не злився фатальної весни 2014-го, тому що декому вистачило особистої волі. Факт?
Саме Аваков виявляв принциповість тоді, як у відомої "чесної людини" Петра Олексійовича зашкалювала кількість схематозів у крові. Це було дуже цінно для нашого суспільства, оскільки зберегло нам можливість залишитися вільними та не впасти в біснування. Факт?
Отож у нас ніколи не було дефіциту порад – як реформувати поліцію й узагалі систему МВС. Чого в цих порадах завжди не вистачало, так це розуміння простої речі: для залучення десятків і навіть сотень тисяч людей у систему МВС суспільство має бути готовим вкладати в цю систему набагато більше ресурсів, ніж може дозволити сьогодні національна економіка. Дуже важко зберігати керованість системи тоді, коли країну лихоманить і коли триває ломка традиційних силових форматів. Авакову вдалося все це утримати у своїх руках. Факт?
Ні, сьогодні, після цих важких понад семи років, нам все здається простим. Але, по-перше, щоб будувати велетенські фортеці, хтось має носити дрібні камінчики. І по-друге, не помічати пенька у власних очах – улюблена традиція наших "активних співунів справедливості". Але порошинку в чужому оці вони обов'язково розпіарять істерично. А так... Дякую, АБ.
Джерело: Михаил Подоляк / Facebook
