0 Київ
Ракети в середмісті Києва – це логічне продовження вчорашньої пресконференції Путіна і його повідомлень, які він намагався відправити.
Головне повідомлення вчорашнього Путіна – щире нерозуміння того, що відбувається.
Він не розуміє Україну, адже в його уяві Україну він уже переміг. Лишилося лише прийняти капітуляцію. А оскільки Зеленський її не підписує, він напряму звертається до голови Верховної Ради й наших військових, щоб підписати щось "на основі Стамбула" і "реалій на землі".
Не розуміє Європу, адже в його уяві Україна – це лише інструмент для обговорення з європейцями "нової архітектури безпеки". Але щось обговорювати з ним ніхто не збирається. І, окрім Орбана, ніхто, в принципі, з ним не спілкується.
Він не розуміє США і Трампа. Адже в жодному з трампівських варіантів, навіть найбільш лояльних для росіян, не йдеться про "нову архітектуру безпеки" й нове місце путінської Росії у світі. Путінський максимум у риториці Трампа – заморозка лінії фронту без подальших розмов про роль Путіна в історії.
Він бачить, що спілкуватися з ним ніхто не хоче й не планує. Коли твої червоні лінії сприймають як анекдот, а періодичні хапання за червону кнопку навіть не викликають традиційного "глибокого занепокоєння", то все, що тобі залишається, – це ставати в позу малої дитини й ображено обіцяти "пульнути "Орєшніком". Або зробити ще одну масовану ракетну атаку на українські міста, намагаючись убити ще кількох українців.
Очевидно, що у воєнному сенсі Україна прямо зараз, на жаль, не перемагає. Але так само очевидно, що Путін не виграє. Можливо, йому ще вдається ціною великих втрат людей і нищення власної економіки завойовувати якісь шматки території. Але з кожним днем він віддаляється від своїх головних цілей – повного підпорядкування України й перерозподілу світу за зонами впливу. Майбутнє України залишається в руках самих українців. І жодні російські ракети цього змінити вже не зможуть.
Джерело: Микола Княжицький / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
