Чи не мала доля MH17 спіткати літак "Аерофлоту”? G

17 липня 2014 року. Цей день назавжди залишиться у моїй пам’яті та серці.

Кожна хвилина, кожна мить...

Рівно три роки тому терористи, керовані російськими збройними силами та спецслужбами, скоїли страшний злочин проти України, проти всієї міжнародної спільноти, злочин проти людяності.

Коли я виходив до преси, щоб повідомити перші деталі розкритого нами за лічені години вбивства невинних пасажирів рейсу MH17 "Малазійських авіаліній", масштаби злочину заважали говорити, розум відмовлявся вірити...

Перші слідчі дії, опрацювання перших розвідданих, перехоплені переговори бойовиків, жах і горе людей, які втратили своїх найближчих, як страшна мозаїка, склали картину тих сумних днів, яку я ніколи не зможу стерти зі своєї пам‘яті.

Але й не хочу... Бо правда та справедливість мають узяти верх над масовим убивством, приховуванням злочину та його виконавців і, головне, замовників.

Переконаний, Україна не лише має бути активним учасником міжнародного розслідування цього злочину та бути зацікавленою у встановленні істини, але й провести та поставити крапку у власному розслідуванні, засудивши всіх причетних до масового вбивства пасарижів і членів екіпажу Boeing 777 – громадян Нідерландів, Австралії, Малайзії, Індонезії, Великої Британії, Бельгії, Німеччини, Філіппін, Канади та Нової Зеландії. Український суд має ухвалити рішення у цій справі!

Слідство також має дати відповіді на всі запитання, зокрема, якою була головна мета вбивць і чи не мала доля MH17 спіткати літак AFL2074 "Аерофлоту” для того, щоб дати можливість ворогу розпочати повномасштабне вторгнення в Україну, використавши так званий casus belli?

Українська влада має розуміти, що результати розслідування трагедії MH17 є важливим доказом агресії Російської Федерації проти України, який має бути використаний нею в національному та міжнародних судах.

Сьогодні поблизу амстердамського аеропорту Схіпхол відкриється меморіал на честь жертв тієї страшної трагедії.

298 висаджених дерев продовжать життя невинно убієнних... У наших серцях, у наших спогадах.

Вірю, що пам’ятник на честь жертв з’явиться і на місці трагедії, коли окуповані ворогом території буде звільнено.

А сьогодні згадаймо тих, хто загинув три роки тому від російської ракети.

І пам‘ятаймо про наших воїнів, які щодня гинуть від російських ракет, мін і куль.

Не маємо права забути та пробачити...