+1 Київ
Раптове одкровення Владислава Мангера про те, що в нього є неспростовні докази причетності до вбивства Катерини Гандзюк генерала СБУ, може зіграти з ним злий жарт.
Тут ось у чому річ. Злочин було скоєно більше ніж п'ять місяців тому, і відтоді його розслідувала спочатку Нацполіція, а потім СБУ. У зв'язку з чим виникає два запитання.
Чи передавав підозрюваний наявні в нього докази правоохоронним органам? Якщо так, чи може він або його адвокати надати копію відповідної заяви про злочин або протоколу допиту? Якщо ні – у Владислава Мангера вже проблеми. Тому що заздалегідь обіцяне приховування інформації про злочин автоматично переводить його у статус співучасника вбивства. Навіть якщо припустити, що він його не організовував.
Якщо ж інформацію було приховано без попередньої обіцянки, виникає друге запитання. За кілька місяців до вручення підозри пан Мангер давав свідчення в межах розслідування вбивства Катерини Гандзюк як свідок. Загальновідомо, що під час допиту свідка одним із перших ставлять запитання, що він може повідомити по суті розслідуваної справи.
Якщо пан Мангер не повідомив слідство про причетність генерала СБУ до вбивства Катерини, його дії підпадають під ч. 2 ст. 384 КК України – давання неправдивих свідчень. Неправдиві свідчення у поєднанні з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину є обтяжливою обставиною вчинення злочину.
Очевидно, що навіть на цьому етапі свідчення Мангера мають долучити до матеріалів справи, а генерала СБУ – допитати. Але якщо коротко, по суті справи, Владиславе Миколайовичу, де ви були раніше?
Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
