+5 Київ
Нам доведеться більш ефективно захищати власну електоральну демократію, якщо тиск на Україну продовжуватиметься одночасно і з Вашингтона, і з Москви. Я досі переконана, що сьогоднішні лідери обох держав не розуміють ані України, ані українського суспільства. Якщо щодо стратегічного ворога – це добре для України. Росіяни завжди недооцінювали наше суспільство. Вони були впевнені, що їх вітатимуть із квітами у 2022 році, бо вони ж вклали стільки коштів у політичний ландшафт, але не склалося, вони були впевнені, що на Майдані – люди за американські гроші, а всі протести будь-де – то не голос людей узагалі, а лише пропагандистська картинка "режиму", тому їхній марш колонами був не дурістю, а самообманом і завищеними показниками успішності їхніх лоялістів і агентів тут.
Натомість нова адміністрація у США діє, не приймаючи, що в країні не працює логіка корпоративного управління, і якщо CEO іншої компанії вам не подобається, то на його зміну має право лише один власник – народ-виборець, а не той, хто хоче поглинути компанію з усіма її активами. Повага до виборця й вибору мала б бути логічною позицією для Дональда Трампа, який вірить, що у 2020 році в нього забрали президентство. Натомість ситуація доходить до абсурду, коли іноземні медіа щодня публікують нові й нові "інсайти" вже не про вибори під час війни, а про заміну керівництва, щоб продовжувати діалог. Ну, друзі, тоді й ви помиляєтеся і даруєте Зеленському другий строк, якщо й далі так продовжуватимете.
Моє ж переконання полягає в тому, що чим більше сторони, які не готові діяти чи зважати на наші інтереси, помиляються щодо нас, тим краще для нас.
У темі ж поствиборчої електоральної боротьби я б сфокусувалася на боротьбі за захист чесних і вільних виборів, коли вони стануть можливими. І така дивина, що організація, яка ініціює заяви й комунікації проти виборів, зараз постійно наполягає на підготовці до них. Бо ми вже не встигаємо, адже рік-два-три, і їх доведеться проводити в умовах, коли міжнародне право зламане, стандарти – другорядні порівняно із чиїмись інтересами, і втручання росіян буде реалізовуватися за найгіршим сценарієм. Не говорити, що ми й наша електоральна демократія в небезпеці, – загойдувати себе мріями про "чорних лебедів", які зграями налетять на ворогів і допоможуть нам вистояти. Це не доросла позиція. Ми вистояли на противагу всім недобрим вчинкам, які вчиняються і будуть вчинятися проти нас.
Не готуватися під час війни до боротьби за чесні й вільні вибори – то як знати, що за якийсь час вам бігти марафон (42 км), а у вас замість якісного взуття банні шльопанці, на вулиці, можливо, буде зима, а ваше тіло не тренувалося вже п'ять років, обросло зайвою вагою й має неймовірно низький тонус. Я не знаю, як ще пояснити, що можна бути проти виборів під час війни й готуватися їх захищати після її завершення. Якщо правила колись працювали на нашому боці, то сьогодні вони стають усе більш примарними на фоні агресивної політики. Це нам доведеться бути дорослими й захищати те, що є лише нашим. Наш вибір.
Джерело: Aivazovska Olga / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
