Роль трьох братів Литвинів у новітній історії України ще зовсім не досліджена. Але я рада, що РНБО про них згадала

Хороша РНБО. Згадали моїх улюблених персонажів.

Я ще так скромно нагадаю, раптом хтось не знає, що Литвинів є троє. Брати вони.

Інший Литвин, той, що Петро, брат Володимира, генерал-лейтенант і екскомандувач 8-го армійського корпусу та командувач сектору "Д" АТО в серпні 2014 року, досі не дав повноцінних відомостей про те, чому підлеглі йому війська відійшли з позицій, щодо обставин потрапляння в полон полковника ЗСУ Івана Без'язикова і багатьох інших подій того страшного літа, до яких він причетний.

Нагадаю, Петро Литвин натомість у 2018 році був призначений послом України у Вірменії, де проявив себе абсолютно недієздатним дипломатом (який узагалі був сенс у цьому призначенні?) і був звільнений у 2019 році.

А ще один брат, теж генерал-лейтенант, Микола Литвин 11 років аж до жовтня 2014 року очолював прикордонну службу України. Тобто те, що так називалося, але на практиці виявилося зовсім неспроможним. Пам'ятайте зданий росіянам на початку червня 2014-го Луганський прикордонний загін? А війська РФ, які безперешкодно перетинали кордон? Чи допитував хтось Миколу Литвина про всі ці події? Ні. Натомість він написав книгу із красивою назвою "Лінія розмежування".

Словом, роль Литвинів у новітній історії України ще зовсім не досліджена. Але я рада, що ми про них згадали.

Джерело: Ольга Решетилова / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора