Путін страшенно собою задоволений. Назвав Скрипаля зрадником і покидьком – і питання відразу закрите. Ніхто ж не заперечуватиме. Усі тільки плескають 

Усі вчепилися в ідіотську обмовку Путіна про повій: "Як відомо, шпигунство, як і проституція, – одна з найважливіших професій у світі..." Ну і фактично зроблене визнання, що Скрипаля намагалися отруїти не випадково, а заслужено, тому що він "покидьок" і "зрадник батьківщини", тобто і нічого про нього переживати тепер – теж дуже захопило.

А насправді, найстрашніше і найогидніше зі сказаного ним – ось ці три фрази про "бомжів": "Приїхали якісь мужики і почали цькувати там бомжів у вас. Це що за маячня? В очищенні, чи що, вони працюють?"

Тобто в його голові живе уявлення про якесь таке "очищення", яка може (і навіть, напевно, повинно?) очищати країну від живих бездомних людей, як від бродячих паршивих котів. І ось "мужики", які "приїхали і почали цькувати" – вони не в цьому неприємному "очищенні" працюють, ні, а займаються "однією з найважливіших професій у світі". Отже, мовляв, не плутайте. Не ображайте шанованих людей своїми підозрами.

Прочинилося віконечко до нього просто в мозок: можна зазирнути, подивитися, яка там липка рідина у нього всередині булькає.

І, між іншим, виявилося, що він колись якось чув дзвін про "працює в очищенні", запам'ятав цей уривок, але геть забув, у якому саме контексті і щодо якого питання – "А як же він працював у очищенні?" – було поставлено. Ну так, він же тепер дедалі більше Пушкіна читає. Булгакова ще не скоро буде проходити.

Листувався сьогодні з одним далеким і прекрасним другом, і там він мене запитує : "Ось ти мені поясни, а навіщо Путін сьогодні обзивав Скрипаля? Це ж має вигляд типу так йому і треба. І правильно вбили. Це ж дуже нерозумно, ні?"

І справді... Дуже нерозумно. Але мені здається, це пояснити зовсім просто: Путіна сильно підводить те, що він весь час зі смертельно переляканими мудаками спілкується. А живих людей навколо нього давно немає.

Йому за всі ці роки почало здаватися, що люди взагалі всі завжди такі. По-перше, дуже темні й обмежені. А по-друге, дуже його бояться. І їм можна всяку херню говорити з важливим переможним виглядом, а вони будуть із захопленням із нею погоджуватися. Дуже це все знайомо і, по суті, по-людськи.

Це називається – береги втратив. А просто кажучи – знахабнів. Тому з великим натиском і тріумфальною усмішкою говорить те, чого розумні люди говорити собі не дозволяють. І страшенно собою задоволений. Ось як я їх зрізав! Назвав його зрадником і покидьком – і питання відразу закрите. Ніхто ж заперечувати не буде. Усі тільки плескають. І слухняно гелгочуть у потрібних місцях.

Немає там жодних глибин, жодних найтонших розрахунків. Ця людина з роками просто здуріла. Звикла брати на глотку, натиском, нахрапом. Звикла, що всі від нього в жаху розбігаються або з гидливим подивом відвертаються. Але не суперечать, не зупиняють. Тому такий і сором.

Джерело: Сергей Пархоменко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора