+1 Київ
У Туреччині вчора був "чорний вівторок". Ліра здешевшала за день на 15% і опинилася на позначці понад 13 лір на $1. За сьогодні курс трохи стабілізувався і становить 12,2 за $1.
Щоб зрозуміти, наскільки болючою є девальвація ліри протягом останніх років, уявіть, що долар зараз коштує 55–60 грн. Із 2013 року турецька валюта здешевшала у сім разів.
Є два пояснення того, що відбувається. Постійне зниження Центробанком облікової ставки під тиском президента, що воліє дешевшого кредитування.
Президент Ердоган каже, дешева ліра потрібна для збільшення експорту. Туреччина багато років живе з від'ємним платіжним балансом, тобто імпорт перевершує експорт. Щоправда, цього року розрив вдалося скоротити і дешева ліра сприяла збільшенню експорту. Але це фактично перетворення країни на "західний Китай", коли економічний ефект досягається дешевою робочою силою.
Падіння ліри на такий відсоток може нівелювати весь ефект від економічного зростання, бо:
- енергоносії Туреччина купує у Росії;
- решта сировини для турецького виробництва теж імпортується.
Друга причина обвалу ліри – політична. Туреччина дуже здала в рейтингах свободи слова, демократії, незалежності судів. Іноземні інвестиції покидають країну. Концентрація влади в руках президента не дала того ефекту, який Ердоган обіцяв Туреччині чотири роки тому, змінивши парламентську модель на суперпрезидентську.
Нині мінімальна заробітна плата складає 3000 лір, це ледь $250, і таку зарплату отримують 14 млн турків. Зараз країна опинилася в числі найбідніших у Європі, а ще сім років тому Туреччина випереджала шість країн Євросоюзу за показником зарплат і наближалася до польського рівня. Мінімалка тоді дотягнула до $550 на місяць.
Опозиція вимагає дочасних виборів. Уперше за 20 років майже всі соціологічні опитування вказують на ймовірний програш партії президента.
Шість політичних сил різного спрямування утворили робочу групу "про відновлення посиленої парламентської моделі". Республіканська Народна, Хороша партія (ці дві парламентські сили утворюють опозиційну коаліцію), і до них приєдналися партія "Щастя" (ультраісламська), Демократична партія (ліберали, що не мають особливого впливу), і дві новостворені партії – Майбутнього (консервативна, колишнього прем'єра) і Партія демократії та прогресу (ліберальна) ексвіцепрем'єра Алі Бабаджана.
Джерело: Osman Pashayev / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
