-2 Київ
РПЦ під захистом ООН, або Чому верховний комісар ООН помиляється. У 41-й періодичній доповіді управління верховного комісара ООН із прав людини стверджується, що Україна нібито обмежує релігійну свободу.
З урахуванням близькості керівництва ООН до російського впливу й з огляду на тотальне лобі росіян у всіх міжнародних інституціях – це мало рано чи пізно статися. Майже головний козир російської пропаганди – порушення прав віруючих в Україні. Тема, яка відгукується в багатьох країнах цивілізованого світу через домінування ліберальних цінностей.
Проте чи дійсно в Україні є обмеження релігійної свободи?
Висновки ООН стосуються закону про заборону релігійних організацій із керівним центром у Росії. Україна не дозволяє діяльність організацій, що позиціонують себе як релігійні, у разі підпорядкування керівним центрам, які розміщуються в державі-агресорі.
Чи забороняє така заборона саму релігію? Аж ніяк. Більше того, вона взагалі не стосується питань віросповідання. На відміну від тієї самої Росії, де абсолютна більшість протестантських церков заборонена. Саме через віросповідання. Але чомусь у доповіді управління верховного комісара ООН про це жодної згадки. Можливо, тут відповідь на питання, чому раптом така увага до України?
Але повернемося до заборони московських релігійних організацій.
Хоча вона стосується не лише РПЦ і була введена з міркувань національної безпеки, не зайве згадати, що саме Москва використовує РПЦ для пропаганди війни й поширення ідеології рашизму. Хіба це віросповідання, коли церква вголос підтримує геноцид українців і закликає, по суті, убивати нас за наявність власної церкви? Чи має вільно діяти не лише в Україні, але й у світі подібна церква? Чи відрізняється вона чимось від інших терористичних угруповань та організацій, що використовують релігію для надання тероризму вигляду боротьби за релігійну свободу? Не думаю.
Більше того. Якщо повертатися саме до віросповідання, то офіційна Україна жодним чином не втручалася у процес переходу релігійних громад УПЦ МП у підпорядкування ПЦУ. Такий перехід був і залишається самостійним рішенням вірян.
Підсумовуючи, верховному комісару було варто згадати про справжні обмеження релігійної свободи в самому нелюдському прояві. Що саме російські окупанти за час повномасштабного вторгнення вбили 50 священників і зруйнували близько 700 храмів різних конфесій в Україні.
Проте ми чуємо лише мовчання і звинувачення жертви. Знову і знову – з боку ООН.
Джерело: "ГОРДОН"
