Дивлюся на фото Саркозі, який їде сідати в тюрму, і думаю про невідворотність покарання.
Якось на тлі наших трагедій загубилася новина про те, що президент Франції буде сидіти в тюрмі. Фізично! Не з електронним браслетом ходитиме по розкішних французьких ресторанах, не сидітиме умовно вдома поруч із дружиною. Ні. Сидітиме в камері за ґратами. 11 м². По боках у сусідніх камерах сидітимуть його охоронці. Можна скільки завгодно сперечатися про умови. Що буде телевізор, спортзал і бібліотека. Що, може, і недовго він там залишиться. Але людина, яка очолювала одну із провідних країн світу, мала статус і вплив у найвищих кабінетах планети, – сидітиме в тюрмі.
Наочний приклад рівності всіх перед законом.
Це те, до чого має прагнути демократія, – невідворотності покарання.
А це можливо за умови синергії стійких державних інститутів і активного громадянського суспільства.
Так, боротися з корупцією важко і довго. Так, хтось тікає й уникає покарання. Так, судові процеси затягують на роки. Але в кожного нечистого на руку можновладця має бути ось це відчуття, холодок десь у районі потилиці, ось це фото Саркозі має спливати в уяві – якщо навіть французького президента посадили, то…
Звичайно, Франція століттями вибудовувала свою демократію. І навіть у них не все ідеально. Ми, радше, на початку довгого шляху.
Головне – не зупинитися.
Нам просто потрібен час.
(фото: Reuters)
Джерело: Сергій Притула / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора