+1 Київ
Сьогодні, виступаючи під час засідання Ради регіонального розвитку, Петро Олексійович грізно заявив, що жодних дострокових виборів не буде. Водночас нагадав, що вже менше ніж рік залишилося до початку планового виборчого циклу обрання президента й Верховної Ради, і закликав цей час, до можливої "вимушеної паузи в реформах і ризику зростання популізму", використовувати максимально ефективно. Про що це свідчить?
Справді, чергові вибори президента України мають відбутися у березні 2019 року, а вже у жовтні заплановано вибори до Верховної Ради. Водночас український політикум і експертне середовище вже кілька днів "смакують" результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова. Олії у вогонь підлив і глава соціологічних програм Центру соцдосліджень "Софія" Олександр Левцун, оприлюднивши і свої цифри.
Восени часто у цей час з'являються соціологічні опитування, адже це не тільки четвертий квартал і підбиття підсумків року, це ще й традиційний час нового падіння рейтингів влади. Сезон відпусток закінчується, а з ним і лояльний до влади річний тренд, і починається підвищення цін на продукти харчування, протестні настрої зростають, настає опалювальний сезон, збирання дітей на навчання, сезонні загострення хвороб etc. Словом, проблем вистачає, рівень життя громадян залишає бажати кращого, а кого ж у всьому звинувачувати як не владу?!
Опитування засвідчують дуже цікаву динаміку. Порівняно із серпнем, частка громадян, які критично оцінюють роботу президента Порошенка, зросла із 73% до 80%. Одночасно зменшилася частка "лояльних" оцінок – із 23% у серпні до 14% у жовтні. Такий спад протягом двох місяців – це обвал. Саме тому його намагалися замаскувати альтернативними соцдослідженнями.
Дзеркальна тенденція і зі ставленням до діяльності прем'єр-міністра. Частка тих, хто негативно оцінює діяльність Володимира Гройсмана на посаді глави уряду, сьогодні становить 76% (у серпні – 70%). Є над чим замислитися, Володимире Борисовичу?!
Ситуація в країні протягом останніх кількох місяців була надмірно інформаційно перевантаженою. Калинівка, медична реформа й інші катаклізми позначилися на електоральному рейтингу Порошенка і його партії. Порівняно із серпнем рейтинг БПП "Солідарність" знизився з 11 до 8–9%. Це показники серед респондентів, які голосуватимуть.
Як правильно зауважив керівник політичних програм Українського інституту майбутнього Юрій Романенко у себе на сторінці у Facebook: "Останні соцопитування сколихнули громадськість. В одних на кілька відсотків виривається Юля, в інших – Порох. А те, що в опитуваннях половина респондентів (а буває і 60%) не йде на вибори або не визначилася, залишається за дужками". Явка дійсно гранично низька, і цей фактор обов'язково потрібно враховувати.
Явка виборців як фактор дуже важлива. Саме через неї прибічники президента охоче говорять про свою готовність піти на вибори, а прибічники опозиції часто сумніваються. Тому показники підтримки президента і БПП виявляються необґрунтовано оптимістичними або навіть завищеними.
Раніше в електоральному рейтингу БПП ділив разом із Опоблоком друге і третє місця відразу за "Батьківщиною". Але тепер ситуація змінилася, і реальнішим стало те, що БПП опиниться серед партій "другого ешелону" з рейтингом менше ніж 7%, конкуруючи з радикалами і "Самопоміччю".
Як важливий момент варто зазначити, що найкраща соціологія – це вибори. Тільки там видно реальну картину уподобань виборців і потенціал партій. 29 жовтня під час місцевих виборів, на які партія "Опозиційний блок" висунула 675 кандидатів у депутати місцевих рад, буде видно справжню підтримку громадян. Не кожна партія сьогодні може похвалитися такою широкою географією своїх кандидатів. Регіональні організації Опозиційного блоку беруть участь у виборах у 21 області. Про що це свідчить? Про гарний кадровий запас. Про структуру і осередки на місцях.
Головна інтрига і причина мігрені Петра Олексійовича – це хто ж проходить у другий тур. Петро Олексійович тривалий час конкурував із Юлією Володимирівною. Другий тур уважали гарантованим. А тепер соціологія засвідчує, що цілком реально Юрій Бойко може опинитися в другому турі з Порошенком.
Цієї осені Порошенко відстав від Тимошенко, утрачаючи підтримку серед населення. Сьогодні серед громадян, які мають намір брати участь у виборах, Тимошенко підтримує 12–13%, Порошенка – 9–10%, Бойка – приблизно 9%. Саме тому до перегонів, які ще не стартували, намагаються включити Святослава Вакарчука, Іллю Киву і багатьох інших, як раніше включали Надію Савченко, Володимира Зеленського і навіть Михайла Саакашвілі, малюючи їм популярність, якої не існувало. Щоб замаскувати реальне зниження рейтингів влади.
З урахуванням статистичної похибки, у Порошенка і Бойка – практично рівні шанси вийти у другий тур президентських перегонів. Водночас аналіз даних соціологів засвідчує, що у Юрія Бойка є прихований електорат. І цей факт теж варто враховувати.
Серед жителів південних і східних регіонів України великий відсоток "тих, хто не визначився". Мова йде про громадян, які мають намір брати участь у виборах, але не повідомляють, за кого вони будуть голосувати. Найбільша кількість таких – серед жителів Донбасу. Тут цей показник сягає 40%, тоді як у середньому по країні не перевищує 20%, а в західних областях – менше ніж 10%. Тому прихований електорат дає лідеру Опоблоку додаткові шанси щодо потрапляння у другий тур. А в іншому, як кажуть в Одесі, "будемо подивитися"...
Джерело: Aleksandra Reshmedilova / Facebook
