Я давно говорив, що під музей сучасного мистецтва треба передати Український дім. Але музей на Банковій – по-моєму, це ще крутіше

Дороге українське арт-ком'юніті!

Я, напевно, чогось не розумію, але, по-моєму, ми всі частково "втратили зв'язок із реальністю". Так, я не голосував за Володимира Зеленського, але сьогодні я аплодую стоячи рішенню передати нинішню будівлю АП під музей. Спасибі!

Так, я давно говорив про те, що під музей сучасного мистецтва треба передати Український дім. Але музей на Банковій – по-моєму, це ще крутіше. Уперше в історії України влада готова передати під музей будівлю такого масштабу. Не під ідеологічний, не під пропагандистський, а під художній.

Так, Ющенко віддав величезну будівлю під "Мистецький арсенал". Але це приміщення підходить радше для великих виставкових проектів, ніж для музейної експозиції. Між нами, його масштаби для деяких творів іноді просто вбивчі. Я знімаю капелюх перед експозиціонерами "арсенальних" виставок – їм доводиться творити дива.

Будівлю на Банковій легше структурувати. Прибрати подекуди зайву ліпнину, знести якісь перегородки, поставити нормальне музейне освітлення замість шикарних люстр для кухні – маємо ідеальний простір.

На відміну від "Арсеналу", який досі не вдалося повністю підняти з руїн, який проблематично взимку опалювати, а влітку кондиціонувати, на Банковій комунікації в ідеальному стані. Проблеми з підйомом на поверхи легко вирішити, якщо у бічних крилах установити ескалатори.

Так от, замість того щоб сказати "спасибі" і підтримати цю ідею, ми відразу починаємо фиркати носами і сратися. Хочете, щоб президент передумав? Я не хочу. Я – за цей музей. Двома руками й ногами.

Звичайно, ідеї Володимира Зеленського про те, що "є дуже багато картин, які люди не можуть побачити через те, що просто немає місця" і це не "прикольно", що саме цими картинами треба заповнити музей, так само наївні й утопічні, як мрії Віктора Ющенка про "український Ермітаж", він же "Лувр".

Нічого страшного. Сьогодні він може цього не розуміти. Це наше з вами завдання – достукатися до президента й уже завтра почати обговорення того, яким має бути цей музей. Необхідно організувати серію круглих столів для обговорення концепції музею, провести не одну конференцію, створити робочі групи. Я готовий по змозі брати участь у цих процесах, бо необхідність нового художнього музею в Україні давно назріла й перезріла.

До моїх політичних симпатій це не має жодного стосунку. У цьому випадку я на боці мистецтва. Насамперед – українського мистецтва. І так, я не просто приємно здивований цією ідеєю Володимира Зеленського. Я її щирий і палкий прибічник. Ще раз: дякую, пане президенте!

Джерело: Олександр Ройтбурд / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора