Успіх "Кіборгів" такий зрозумілий і прекрасний, як музика великого Прокоф'єва з українського Донецька G

Одного разу мені зателефонував мій друг, колишній однокурсник з Вищих режисерських курсів, російський режисер Олексій Балабанов:

– Тут засада! Уяви, мене завтра викликають до ВВП! Напевно, скажуть – сушіть весла!

Балабанов щойно закінчив "Брата-1" і "Брата-2", і прокат кінострічок тільки починав набирати обертів!

Балабанов помилився. У Кремль його викликали з причини дуже простої і прагматичної.

– Скільки коштує такий фільм? Скільки треба грошей, щоб зробити 50 таких фільмів?! І чи є у нас таких "50 хлопців-режисерів", які зроблять цю роботу?".

Як давно це було...

Вони готувалися... Агресор уже тоді шукав тих, хто підживлюватиметься ідейно, хто потім, років так через 20–25, легко вишикується в шеренги "русского мира"!

Це ще раз доводить – мова мистецтва найпростіша. Це найкращий інструмент для моделювання свідомості, створення в людській уяві як світлих і піднесених образів, так і гібридів та чудовиськ, які викликають і розпалюють агресію й невігластво!

Я згадала цю історію тільки з однієї причини – сьогодні в Україні досить багато творчих людей: режисерів, музикантів, художників, письменників, поетів, менеджерів культури, які творять українську ідеологію, а значить – український світ!

І, хай як парадоксально це звучить, – акселирує або прискорює цей процес саме війна! Це жахливі піжмурки XXI століття, із виродками і людьми, про яких середньовічна інквізиція навіть не здогадувалася. Під час війни всі процеси прискорюються, як зазвичай у кожній трагедії. Вирішальною подією у розумінні та осмисленні Батьківщини як поняття для багатьох українців стала війна.

Ця величезна наша драма з анексією й агресією, яку ми дістали від тих, кого називали братами, – дає сьогодні гірке, але таке тепле і єдине відчуття своєї країни як сім'ї, що приходить до кожного з нас не відразу і, на жаль, часто з незворотними втратами і помилками.

Я хотіла написати про успіх "Кіборгів".

Про переповнені зали в Одесі і Харкові, про бокс-офіс, про 8 млн грн, про відбір на "Берлінале" і ще багато про що...

Але зараз, напевно, варто говорити тільки про успіх, він такий зрозумілий і прекрасний, як музика великого Сергія Прокоф'єва з українського міста Донецьк, де одного разу його ім'ям назвуть аеропорт...

За який 300 днів будуть мужньо боротися українські хлопці. Герої. Кіборги...

Джерело: "ГОРДОН"