+3 Київ
Сьогоднішній так званий суд – це чергова циркова вистава кримінального клану, який паразитує на страху грузинського народу напередодні 4 жовтня.
Річ у тім, що цей "суд" мав би завершитися ще в липні, але коли прозвучали заклики вийти на вулиці 4 жовтня, його терміново перенесли саме на тиждень, щоб за наказом патрона Іванішвілі залякати людей, які виходять на вулиці.
Якщо Іванішвілі залишиться при владі, у Грузії буде війна – його послаблення країни, зокрема розкрадання міністерства оборони, прямо провокуватиме російську агресію.
Як це було раніше – порушення справи проти мене й мій арешт із подальшим ув'язненням. Катування й отруєння мали на меті остаточно зламати моїх соратників і зробити арешти нормою.
Узагалі політичні в'язні Іванішвілі діляться на чотири основні категорії:
- ті, кого заарештували за наказом із Москви, – я, Рома Шаматава, спецпризначенці й Окруашвілі;
- політичні лідери – знову ж, ті, які діяли під моїм керівництвом;
- активісти протестного руху – в'язні нашої совісті;
- ті, хто вів бізнес з Іванішвілі й не сподобався йому, – із ними поводяться особливо жорстоко – Георгія Чиквайдзе отруїли, Бачіашвілі побили до непритомності.
Цинізм у тому, що мені нарахували багаторічні строки за те, що було моїм конституційним обов'язком – здійснювати президентські повноваження, представляти країну за кордоном (напевно, навіть найсліпіші після мого виступу в ООН кілька днів тому зрозуміли, що я гідно їх виконував), приймати гостей.
За час мого правління до нас приїжджали три президенти Америки (чинний і майбутній), два віцепрезиденти, два державні секретарі, неодноразово – лідери Франції й Німеччини. Витрати на їх прийом, як і всі інші витрати, були офіційно задокументовані й, відповідно, прокуратурі олігарха їх легко було б знайти.
Ці офіційні документи підвели під статтю про розтрату – і це зробив Іванішвілі, який кричав, що я привласнив 19 млрд. Уночі він вивів Мерабішвілі з камери й запропонував йому звільнення в обмін на номери моїх закордонних рахунків, яких немає.
Добре, що за ці роки люди почали цікавитися, чому насправді заарештували Саакашвілі. Навіть ті, хто раніше думав, що "якщо заарештували, то, мабуть, щось зробив", а після арештів багатьох інших нарешті почали розуміти: у цій країні людей затримують безпідставно.
Не випадково й те, що вони вирішили забрати мій улюблений виноградник і будинок площею 70 м², який стоїть на ньому. За кожним членом цієї корумпованої банди – палаци з туалетами, побудовані на вкрадені у грузинів гроші.
"Квера" має велике символічне значення для Іванішвілі та його московського господаря. Цей виноградник став центром спротиву російському ембарго на вино – саме там відбувалися найважливіші дипломатичні переговори. На виноробні бували американські сенатори, які назвали грузинське вино "напоєм свободи", президенти, прем'єри, міністри і принц Монако.
Привласнення цього виноградника, так само як і всі ці ганебні судові процеси, служить лише одній меті – помсті за те, що я переміг корупцію у Грузії, потім серйозно придушив таку корупцію в Україні, мене вважають одним із найуспішніших у світі борців із корупцією та злочинністю.
Звісно, я ненависний тим, хто повністю пограбував країну, хто дарував дружинам грузинські ліси, віддав 70% земель Грузії безоплатно, відкрито поцупив із бюджету мільярди (після мого президентства я залишив у бюджеті вільні 3 млрд, які вони одразу привласнили) – вони мене ненавидять тому, що я не крав і не дозволяв красти іншим.
Вони постійно повторюють моє ім'я у своїх фройдистських викликах – "Михеїл Саакашвілі", "президент Михеїл Саакашвілі" – у їхніх постійних політичних виставах присутні члени так званого уряду й пропагандисти.
Ви добре знаєте, що в мене практично немає грошей. У Грузії, яку я відбудував наново, у мене немає квартири. У мене забрали свободу, але Іванішвілі та його господар добре знають, що я дуже успішний, а вони – повні лузери.
Більшість світу мене знає й цінує, а вони, незважаючи на мільярди, – ніхто, у мене й моїх соратників – повна моральна перевага, і в історії залишиться моє ім'я. Попри ваш жалюгідний намір переписати історію, вона мене виправдає.
Робіть свою роботу, але пам'ятайте: дуже скоро кожному з вас, навіть якщо ви – дрібні слуги і п…здюки, доведеться постати перед законом і справжнім судом.
Мене тримають у повній ізоляції. Ви намагаєтеся заглушити мій голос, викреслити з пам'яті нації, але я сиджу за цими стінами й бачу вас! Я бачу всю Грузію! І знаю, що ви чуєте мене!
Тому із цієї камери я запитую вас: хто ви такі, щоб судити народ, який створив диво?!
Ви кажете, що я винний! І яка моя провина? Той п'ятихресний прапор, який сьогодні гордо майорить? Так, це моя "провина"!
Те, що ми знищили корумповану, хабарницьку ДАІ й натомість створили патруль героїчних поліцейських, які служать народу?! Так, це моя "провина"!
Освітлена набережна Батумі й дороги, що об'єднують країну? Так, це моя "провина"!
Ви хочете, щоб люди забули відчуття гордості й перемоги! Те відчуття, коли ми показали світу, на що здатна Грузія!
Але ваша війна – не лише проти минулого. Це війна проти душі й майбутнього нашого народу!
Раніше у грузинських в'язницях сиділи вороги країни – російські шпигуни! А зараз у них повно найкращих грузинських патріотів.
Наша Грузія скеровувала найкращу молодь у найкращі університети світу, щоб вона повернулася й будувала Батьківщину.
А їхня Грузія скеровує нашу молодь збирати капусту на чужі поля, щоб урятуватися від "Грузинської мрії"!
Ми приймали Дональда Трампа в Батумі й говорили про будівництво хмарочосів. Зурабішвілі запам'яталася тим, що на похороні папи Римського доторкнулася до плеча Трампа, а тепер Кавелашвілі робить миттєве селфі на дві-три секунди поруч із Трампом, ніби фотографується в музеї мадам Тюссо.
Ось вона – прірва між нами! Ми писали історію, а ви створюєте анекдоти!
Але ви не зітрете того, що в наших серцях.
Ви можете читати свої папірці – це ваш сертифікат ганьби. Мій же найвищий суд – це грузинський народ!
4 жовтня в нас буде шанс ухвалити остаточний вирок цьому маріонетковому режиму.
Віримо в перемогу! Вона неминуча.
Слава Грузії!
Джерело: Mikheil Saakashvili / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
