Путін ніколи не зустрінеться із президентом Зеленським. Ну, принаймні якщо його дуже сильно не змусити. Після війни 2008 року Медведєв (тоді він формально був президентом), а потім і Путін кілька разів скасовували свою участь у великих самітах лише тому, щоб не опинитися зі мною в одному великому залі. Але були такі саміти, на які вони просто не могли не приїхати. Один із них відбувся у Вашингтоні. Там був такий протокол: глави делегацій один за одним проходили через перегороджений коридор, наприкінці звертали, і нас зустрічав Обама.
От я дійшов до кінця коридору, а там Обама ще розмовляв із президентом, який пройшов переді мною. Тож мені довелося затриматися, і в цей момент у коридор, де я ще перебував, запустили Медведєва (можливо, це зробили навмисно). Іде Медведєв, а ноги йому просто відмовляють, увесь тремтить, обличчя червоне. У цей час Лавров та інші росіяни руками розірвали штору і просунули крізь неї свої фізіономії – як у лунапарку мого дитинства.
Медведєв дійшов, і я кажу йому: "Добрий день, Дмитре", – а він не відповідає. У цей момент мене нарешті покликали, і він зміг із полегшенням видихнути.
Після цього був ще саміт у Південній Кореї, де для спільного фото корейці поставили мою табличку поряд із Путіним. Останній відмовився ставати туди, і загальне фотографування перенесли на цілу годину, поки тривали перемовини і нас, нарешті, не розвели по різних рядах.
І ви вважаєте, що ці люди зможуть сфотографуватися поруч із Зеленським? Навіть Лавров не поїхав із тієї ж причини.
Джерело: Mikheil Saakashvili / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора