+18 Київ
У його кремезному тілі майже не зосталося крові.
Його життя після вибуху стало як страшний сон. Реаніматологи переливали кров, стабілізували стан. 8,5 літра дніпровської крові було влито задля спасіння життя.
Дружина Альона душею й серцем усе чула. Вона загубила спокій та сон і хоче пережити всі печалі й радості тільки разом.
Антону – 39. Він мій земляк із Черкас, був успішним менеджером. Пішов добровольцем захищати Україну. У бою за Бахмут вибухом відірвало дві руки й ногу. Бронежилет і каску осколками розбило на шматочки. Кома.
Серце билося дуже тихо. Гемоглобін менше ніж 30. Посічене уламками тіло, обпалене вибухом обличчя, але дух український – незламний, готовий до боротьби.
Альона не знала, як його знайти, вона не знала, як із ним зв'язатися.
А він не міг відповісти, перебуваючи довгий час непритомним.
Вона відчувала під своєю шкірою, що все пішло не так, і чекала будь-якої звістки від Антона. Усі ночі та дні з двома доньками молилися, щоб батько був живим. Чекала час, щоб упасти в його обійми.
Антон наполегливо з лікарями Мечникова боровся за своє життя, стікаючи кров'ю з поля бою, переживши важку кому. Втрата двох рук і ноги, тяжкий травматичний шок залишали мало шансів.
У реанімації політравми Мечникова він вижив і активно йде на поправку. Це успіх для успішного реаніматолога, який буває кілька разів у житті. Анатолій Галущак, завідувач реанімації політравми, і всі реаніматологи створили диво.
Готуємо документи та відправляємо на протезування за кордон під патронатом влади й віримо, що міцні обійми скоро будуть.
P.S. Лікарня Мечникова завтра проводить донорський день, запрошуємо всіх бажаючих здати кров для героїв та мирних мешканців, що втратили кров у гарячих точках.
Джерело: Сергій Риженко / Facebook
