Дива не сталося. Мої надії – наступ не стане блискавичним, але просування буде значним. Найгірші побоювання – усе буде тяжко 

Нещодавно один уважний читач запитав мене, за яким з описаних у квітні варіантів відбувається наступ.Якщо коротко, там наведено три базові варіанти:1) "буде швидко";2) наступ буде відбуватися, але відбуватися тяжко;3) наступ буде невдалим.Зрозуміло, що"буде швидко" можна викреслити. Окупований південь зритий траншеями й усіяний мінами, у такій ситуації швидко могло бути тільки за допомогою телепортації або в разі загальної втечі рашистів. Дива не сталося.Усе решта – церізні відтінки "буде відбуватися тяжко":

2а) буде відбуватися тяжко, але потім буде прорив; 2б) буде відбуватися тяжко, але з помітним просуванням; 3) буде відбуватися тяжко і великого просування не буде. Можна розбивати дрібніше й описувати докладніше, але в цьому немає сенсу – наступ наразі на початкових фазах і до його оцінювання ще дуже далеко. Тому квітневі межі залишаються чинними: Мої надії – наступ не стане блискавичним, але все ж таки просування буде значним. Найгірші побоювання – усе буде тяжко, а просування виявиться не настільки великим, щоб уразити спраглих безваріантної перемоги.З огляду на статистику і специфіку російських втрат, на генеральський плач, наша артилерія (і не тільки) б'є по больових точках противника цілком успішно. Незабаром побачимо й оцінимо ефективність касетних боєприпасів. І після всього цього оброблення подивимося, що буде далі.Укотре нагадаю, що це не кіно і невдоволено бурчати, скаржачись на затягнутість того, що відбувається, не потрібно. Віримо в ЗСУ.

Джерело: Шрайк / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора