-1 Київ
Усі ці активні лякалки "референдумами" на окупованих територіях, які звучать останні два дні, лягають у те, що я писав про путінські стадії заперечення. Він уже змирився з поразкою у війні за всю Україну й у війні за "південно-східний пояс". І тепер упирається, намагаючись утримати те, що залишилося.
Він уже розуміє, що воєнним способом захистити захоплене не може. Навіть із поточним рівнем озброєння українська армія сильніша. І буде ще сильнішою, адже постачання сучасного озброєння тривають. А ось армія РФ може розраховувати лише на вітчизняних зеків, іранські дрони та КНДРівські снаряди.
Ще 29 березня, коли наша делегація була на переговорах у Стамбулі, я написав: "Я слабо уявляю, щоб Путін легко відмовився від жаданого коридору у Крим і Північнокримського каналу. Але віддати їх – не влаштує нас. Якщо успіхів у російської армії не буде, вона не зможе наступати або буде відступати, війна може вийти за нинішні межі. А можуть з'явитися інші варіанти, зокрема домовленості на вигідних для нас умовах. Загалом, у швидке вирішення я не вірю. Але вірю в нашу армію".
Протягом пів року, які минули, багато що змінилося. Ми побачили наслідки звірств у Бучі, пережили безліч обстрілів, руйнувань і смертей. Наразі українська влада не збирається вести переговори, а українська армія йде у наступ. А Путін виявився рівно там – російська армія втратила здатність наступати і відступає.
І тепер він намагається поставити перед нами описаний вибір – або давайте домовлятися, або війна вийде за нинішні межі. Під виходом за межі мається на увазі оголошення захоплених територій російськими і тоді, мовляв, війна буде серйозною.
Під війною "серйозною", оспіваною блогерами-імперцями, може розумітися масова мобілізація (яка має лякати Путіна сильніше, ніж нас), ядерні удари (на які Байден пообіцяв дати відповідь) або ж терористичні атаки на міста й інфраструктуру, прев'ю яких ми бачили на Харківській ТЕЦ і криворізькій греблі.
Шантаж "референдумом" не пройде. А китайські та індійські "партнери" і так уже дивляться косо – їх і нинішня війна не влаштовує, а вихід за межі тим паче.
Тому становище у Путіна відчайдушне. Або продовжувати блефувати і стати посміховиськом, або перетворити блеф на реальність і стати чудовиськом. Для всього світу, а не лише для Європи та Північної Америки.
Словом, живемо в історичний час. Страшно. Цікаво.
Джерело: Шрайк / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
