+16 Київ
У мережі повно груп на тему "як звалити з Росії" і, власне, куди. Народ їде – найкращий, який думає, прагне реалізуватися і пожити по-людськи, якщо вже "родина" перетворилася на "уродину". Чесно зізнаюся, я й сам нормальних людей закликаю до цього виду порятунку. Адже якщо повноцінне життя неможливе – не варто мучитися і підтримувати його видимість. Путінська хвиля еміграції – контрольний постріл у мозок Росії, який зробив Путін разом зі своєю бандитською зграєю. Із країни витікає остання жива кров, залишаючи в ній одну трупну рідину.
Я ненавиджу путіністів саме за це планомірне і розважливе вбивство моєї країни. Зрозуміло, що Путіна є за що судити і карати крім цього: за вибухи будинків і війну в Чечні, за "Курськ", "Норд-Ост" і Беслан, за численні вбивства та анексії чужих територій, за війну з Україною, за бомбардування в Сирії, за, за, за...
Але ось це вихолощення власного населення, його розбещення, обидління, це гопське примітивне "не подобається – вали!", підхоплене пропагандистами і співунами всіх мастей... Це останнє фатальне дійство путіністів. Росія згниє саме завдяки тому, що в ній не залишиться живих людей. Дикуни та мародери – ось і все, що рухатиметься, як опариші на цьому тілі, яке гниє.
– А як же ми, ті, хто не виїхав? Не скидайте нас із рахунків!..
Відповідаю: якщо ви за ці 20 років нічого не зробили – тепер тим паче не зможете. Останні їдуть. Пакують валізи і купують квитки. Ос-тан-ні. Ні з ким буде навіть помріяти про зміни, не кажучи вже про те, щоб їх здійснити. Змиріться. Доживайте. І так: це не Путін переміг, а ваш власний страх в обнімку з інфантилізмом здобув нищівну перемогу.
Звичайно, Путін буде проклятий, але практичної користі від цього жодної, бо ментальність населення не зміниться все одно. Охлос так і буде звично носитися то з одним вождем, то з іншим. Скрутить голову остогидлому – негайно знайде і полюбить іншого. Просто воно таке. І поки не вимре – не заспокоїться. Воно віками самому собі морочило голову, а у ХХ столітті, з урахуванням технологій, почало мутити воду в межах усього людства. Тепер ось ядерним мотлохом трясе, погрожуючи всім підряд: ну і що, що іржаве? У рай, у разі чого, відправить!..
І, внутрішньо оплакуючи неминучу смерть моєї батьківщини, я не припиняю закликати співвітчизників, які ще залишилися живими: виїжджайте, рятуйте дітей, не дайте потворі зжерти їх і себе. Це найкраще, що ви можете зробити, як не дивно, для тієї самої країни, яка вмирає. Може, хоча б на чужині вам вдасться зберегти культуру, що гине, і мову, яка все більше мімікрує під лайливу "феню".
У разі чого, цей текст не є рекламою груп з еміграції...
Джерело: Саша Сотник / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
