Я провів тисячі співбесід із кандидатами в "Азов", і в кожного була своя причина піти служити. Чи є такою причиною мобілізація? Так

Я провів тисячі співбесід із кандидатами в "Азов". Із 2014 року я бачив різних людей, і різні причини мотивували служити в нашому підрозділі.

Були ті, хто із цивільних чи по переводу з інших військових частин. Ті, в яких уже був бойовий досвід, і ті, в кого його не було. Чи то шукачі пригод, авантюристи чи, навпаки, мамин синочок, що хотів вирватися від надмірної опіки. Філософи-богослови чи хулігани. Люди приходили від зміни ситуації на полі бою, втрати або звільнення нами якогось населеного пункту в Україні, або якихось політичних чи економічних змін.

Цей список можна продовжувати до безкінечності, адже в кожного є своя правда, відома лише йому. Вона захована десь дуже глибоко всередині свідомості кожного і не завжди вона збігається із тим, що озвучується на співбесіді. Але ж квінтесенція в повазі до людини, в його свободі вибору, в тому, що він має право прийти в "Азов" чи обрати інший підрозділ. У нас багато чого ґрунтується на повазі, і ми повинні завжди звертати на це увагу!

Ситуація в країні зараз така, що бути осторонь війни не можна, і так чи інакше вона стосується кожного українця. Чому? Пояснювати не буду, бо пишу до свідомих громадян, яких, я впевнений, у нас багато.

Вище я писав про те, що в кожного є своя причина, свій вибір. Чи є такою причиною мобілізація? Вважаю, що так. Вона є своєрідним поштовхом до дій. Прийшла повістка чи скоро прийде, а грати в лотерею ти не хочеш. Обирай! Зроби свій вибір! "Азов"!

Джерело: Святослав Паламар / Facebook