+13 Київ
Люди, які наближають перемогу, – це військові.
Вони вишукують собі кошти, озброєння, спорядження, інженерні рішення, пробиваються крізь бюрократичні кола пекла й дебілізм армійських правил, де кругле несуть, а квадратне котять.
Вони щодня роблять неможливе. Переважно не завдяки, а всупереч.
При цьому військові мають право практично на все, крім права публічно щось сказати. За будь-що сказане передбачена адміністративна й кримінальна відповідальність.
За задумом, військові повинні залишитися в історії безіменними та безликими "нашими котиками". І неважливо, в кого з них які заслуги – перемогу кують однаково в мукачівських котлах і під Бахмутом і Куп'янськом, де інтенсивність бойових дій моментами як у Першу світову, моментами – як у Другу.
Тому, якщо перемога в прямому сенсі буде, у неї буде обличчя політика, медійного волонтера, медійного інструктора, медійного експерта, а не того, хто її заробив потом і кров'ю.
Джерело: Тетяна Даниленко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
