-1 Київ
Усього три дні знадобилося НКВСівцям, щоб депортувати 238,5 тис. кримських татар із Криму. На "збори" давали 20 хвилин. Депортацію, а по суті – геноцид, комуністичні недолюдки назвали "переселенням" до Казахстану, Узбекистану та Таджикистану. Під час "переселення" людей везли тижнями в товарняках. Без їжі й води. Померлих у цих "потягах смерті" не дозволяли ховати – викидали на ходу. Лише в дорозі померло близько 8 тис. А вже в засланні за перший рік у "спецпоселеннях" – територіях, оточених озброєною охороною та огороджених колючим дротом, – за різними оцінками, загинуло до 100 тис. депортованих.
Щоб на новому місці кримським татарам було складно соціалізуватись, місцевим мешканцям вливали у вуха пропаганду, що кримські татари – зрадники, вороги народу, канібали та нелюди.
Діти примусово переміщених кримських татар отримували освіту лише російською або узбецькою мовами, кримськотатарську намагалися викорінити з пам’яті молодого покоління.
Тоталітарні режими завжди діють однаково – намагаючись пропагандою та брехнею отруїти мозок своєму населенню, а всіх, хто має власну ідентичність, кривавий молох намагається, перетравивши, знищити або змусити відректися від власного коріння та історії.
77 років тому радянський тоталітарний режим сподівався на те, що викорінені з Криму, позбавлені своїх домівок кримські татари втратять свою мову, історію та ідентичність. Лише через 45 років, після зміни двох поколінь, вони вибороли право повернутися до домівок, яких вони не пам’ятали, а деякі навіть і не знали. Повернулися не всі, але ті, хто це зробив, довели, що народ – це більше, ніж територія на карті. Народ – це люди, які пам’ятають та несуть свою історію, мову і звичаї з покоління в покоління.
Сьогодні історія повторюється. Російські нащадки НКВСівців кидають за ґрати, виселяють з рідних домівок, обмежують у громадянських правах, намагаються викорінити культурні традиції, знищивши національну свідомість та історичну пам’ять кримських татар. Нинішні реалії окупованого Криму – залякування, звинувачення в тероризмі та екстремізмі, репресії, арешти, катування та тотальна мілітаризація півострова. Знову кримських татар позбавляють домівок та права на рідну мову та культуру.
Пам‘ять – це те, що дає нам сили, незважаючи ні на що, іти вперед та не повторювати страшних помилок. Ті, хто не засвоює уроків історії, змушені будуть знову і знову ходити по колу з палаючих граблів. Історія вчить – чим кривавіша диктатура, тим страшнішим і ганебнішим буде її кінець. Тоталітарна радянська імперія розсипалась та зникла, на це ж приречений і путінський режим.
Кримських татар не вдалося зламати 77 років тому, не вдасться й зараз. Крим є і буде частиною суверенної й незалежної Української держави! Сильний, гордий та сміливий кримськотатарський народ житиме на рідній землі!
Джерело: turchynov.com
