Сьогодні – дев'ята річниця агресії Росії проти Грузії.
Україна відіграла в цій агресії особливу роль. Військово-технічна (не особливо афішована) допомога Тбілісі – це один момент. Важливіша інша сторона – військово-політична складова, де Київ програв усе, що міг.
Зокрема, у 2008 році він фактично ніяк не відреагував на те, що в агресії проти Грузії росіяни використовували ЧФ РФ, тобто за фактом територія України (Крим і Севастополь) стала одним із плацдармів для російської агресії. Тоді як міжнародне право проголошує: якщо держава надає свою територію для агресії іншої держави проти третьої сторони, вона сама автоматично стає співучасником агресії.
Україна тоді проковтнула путінську авантюру проти Грузії і свою нав'язану Москвою роль у цій війні, ЧФ РФ залишився в Криму. І незабаром уже сама Україна стала жертвою – за іронією долі, не без того ж ЧФ.
Історія не знає умовного способу. Але є урок: ні на який злочин Росії не можна в жодному разі заплющувати очі, де б воно не сталося. Якщо хтось у світі думає, що нинішні українські події далеко і на путінські бузувірства з Кримом і на Донбасі можна заплющити очі, – скоро покається. Яскравий і кривавий приклад того, на жаль, – сама Україна.
Джерело: Дмитрий Тымчук / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора