Що спільного між Нігером і білоруськими вертольотами над Польщею?
Уже зараз росіяни будуть пробувати робити дві нові точки напруги у світі: одна на польсько-білоруському кордоні, інша – у Нігері.
Обидва конфлікти мають на меті одну річ: відвернути Захід від України, зменшити постачання зброї та спробувати змусити Захід сідати за стіл переговорів.
На цьому фоні дуже важливою є заява США, що поява ПВК "Вагнер" у Польщі дорівнює застосуванню ст. 5 НАТО, але це не означає, що після заяви різко зменшується люфт для росіян.
Причин тут кілька: росіяни робитимуть провокації з чужої країни й виходять із тієї логіки, що серйозного воєнного конфлікту не буде. Будуть прикордонні провокації, підняття ставок і, як вишенька на торті, обов'язкові погрози ядерною зброєю.
Поки важко зрозуміти логіку Лукашенка, але вона, судячи з усього, зводиться до двох пунктів: ніякої великої війни не буде; ця ситуація – шанс для нього знову стати людиною, якій тиснуть руки світові лідери. Другий пункт мало реальний, але ми всі пам'ятаємо, як Каддафі після ізоляції став найкращим другом Європи, але, правда, потім погано закінчив.
Отже, поки все виглядає так, що ми знаходимося в початковій точці цього конфлікту і найвірогідніший сценарій: наступні кілька місяців конфлікт буде наростати. Вірогідність серйозних бойових зіткнень невелика, але велика загроза гри ядерними мускулами. При цьому ми змушені будемо тримати доволі великі резерви на півночі та північному заході, бо дзеркальне повторення Шебекіно ніхто не виключає.
Щодо Нігеру, то ця країна дає майже третину урану від усього споживання ЄС (перш за все для Франції). Заява хунти про те, що вони зупиняють експорт урану в Європу й підготовка наземної операції Францією (на території країни є французька військова база, між іншим) створює доволі складну ситуацію, перш за все – для французів. Для Франції ув'язатися у війну в Нігері – на фоні того, що сусідні Малі та Буркіна-Фасо заявили, що наземну операцію розглядають як вторгнення на їхню територію, – може означати втягування в серйозний конфлікт у великій частині Африки.
Щодо росіян, то вони зможуть там битися виключно силами ПВК "Вагнер", що є плюсом для нас. Логіка Путіна в таких конфліктах дуже проста: він дає певну воєнну допомогу й закликає лідера триматися до останнього (логіка спрацювала з Мадуро й Асадом). Зрештою, йому зараз потрібно виграти час і створити поле для підняття ставок. Тепер багато чого залежатиме саме від французької армії та її готовності до швидкого вирішення конфлікту.
Коротко підсумовуючи, можемо констатувати, що до "зернової угоди", ЗАЕС і ядерного шантажу Росія додала дві точки для спроб підняття ставок. Опосередковано це говорить про те, що осіннє вікно для переговорів майже закрите. Одним із важливих моментів буде оголошення чи не оголошення мобілізації під соусом допомоги Білорусі. Правда, дзеркальний жест має зробити Лукашенко.
Але, як би там не було, нам потрібно готуватися як мінімум до кількох дуже важливих речей:
- почнеться велика інформаційна війна в країнах Заходу. Суть цієї війни зводиться до формули: "навіщо давати стільки Україні, нам треба подумати про власну безпеку", особливо на тлі виборів у Польщі;
- нам уже зараз потрібно активніше готуватися до складної зими;
- потрібно бути готовим до оголошення Росією нової хвилі мобілізації зараз (у Путіна є час до жовтня, далі вибори).
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора