+1 Київ
Бєлгород. Війна на чужій території.
Як би це дивно не звучало, але росіяни не вірили до останнього, що ми будемо воювати на їхній території (на момент написання поста офіційної версії України не було, але росіяни вже офіційно заявили про ракетний обстріл із вертольотів).
Починаючи із завершення Другої чеченської війни однією із ключових статей російського суспільного договору була недопустимість бойових дій на території РФ. Путін обіцяв росіянам велич і війну в телевізорі. Війна на території РФ – це не просто зміна суспільного договору, це особисте невиконання договору Путіним. Причому президент РФ збрехав двічі: перший раз, коли сказав, що українські Повітряні сили знищені, а другий раз, коли допустив війну на територію РФ.
В елітах РФ протягом останніх днів почалася неприкрита війна між умовними технократами (уособлення – Абрамович) і "воінствующімі" (головні спікери – Кадиров і Соловйов). Тепер ця війна має всі шанси перейти в гостру відкриту фазу. Можуть початися публічні (наскільки це можливо у РФ) звинувачення одних представників еліт проти інших.
А тепер найважливіше: початок війни на території РФ, паніка цивільного населення, обурення диванних патріотів у РФ, війни еліт – усе це грає нам на руку.
Нервовість призводить до необдуманих рішень. Необдумані рішення призведуть до погіршення економічної ситуації швидше, ніж повільні та неповороткі санкції.
Зараз у нас є два глобальні фронти: воєнний (у найближчі дні перш за все на сході) та дипломатичний. У найближчі 10–12 днів стане зрозуміло, чи погодяться європейці на схему оплати в рублях за енергоносії через "Газпромбанк" (попри всі заяви вчора ми почули дуже двоякі заяви від канцлера Австрії та прем'єра Італії).
Погодяться – значить, час смерті путінізму буде відкладено. Не погодяться – процеси будуть прискорюватися.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
