Втрати російських окупантів
1 236 570

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 609

ТАНКИ

434

ЛІТАКИ

347

ГЕЛІКОПТЕРИ

Вадим Денисенко
ВАДИМ ДЕНИСЕНКО

Український політичний аналітик, депутат Верховної Ради VIII скликання (2014–2019)

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Путін вибирає третій варіант, сподіваючись, що Вашингтон і Пекін погодяться на другий

Не тільки території. Ширший контекст переговорів в Абу-Дабі.

Переговори в Абу-Дабі багатьом дають надію на швидкий мир. Але давайте спробуємо вийти за межі шаблонного уявлення про те, що ці переговори про території.

Точніше, території є одним зі стовпів цих переговорів. Але вони також є і ширмою, за якою ховається більш глобальне тло.

Арктика

У результаті переговорів США хотіли б отримати те, про що їм так багато говорить Кирило Дмитрієв: доступ до вуглеводнів та рідкоземів Арктики, а  також доступ до певних логістичних центрів північного морського шляху. За рік американці, схоже, не просунулися тут практично взагалі.

Чому цей аспект важливий? Справа в тому, що в Росії  є один глобальний козир: Арктика. І тут Путін є класичною собакою на сіні: Росія не може виробляти криголами, не може добувати нафту в тих складних умовах і має обмежений ресурс по очистці рідкоземів. У зв'язку із цим у Путіна є три варіанти розвитку подій:

  • спробувати продати Арктику Китаю;
  • спробувати диверсифікуватися між Китаєм та США (запустити і тих, і інших);
  • нічого не робити.

Поки ми маємо ситуацію, коли Путін вибирає третій варіант, сподіваючись, що Вашингтон і Пекін погодяться на другий.

Зняття санкцій

Окрім територій, Путін вимагає зняття санкцій. Без цього він не може закінчувати війну. Зняття санкцій, окрім усього іншого, передбачає повернення (хоча б часткове) російських компаній на європейські ринки вуглеводнів. Але тут Путін упирається в подвійну стіну: США вважають, що європейський ринок має бути контрольований саме США. І поки до повернення росіян узагалі не готова Європа.

Ослаблення Росії

Ослаблена Росія влаштовує абсолютно всіх: США, ЄС та Китай. Продовження війни – це точно ослаблення РФ.

Фактор Китаю

Пекін не буде грати в закінчення війни, поки це не буде грою Китаю або він хоча б не стане рівноправним партнером США в цій грі. А Вашингтон поки не демонструє зацікавлення (читай п. 1). Є, звичайно, сподівання на переговори Трамп – Сі, але поки вони дуже примарні, перш за все через позицію Трампа. Хоча повторю те, що говорив багато разів: ключ до швидкого миру є лише в Китаю.

Запас міцності Росії

Криза (економічна) в Росії наступить у середині 2027 року, якщо збіжаться два фактори: увесь цей час буде зберігатися негативна нафтова кон'юнктура (низька нафтова ціна і полювання над "тіньовим флотом") та продовжиться серйозне накопичення управлінських помилок. Ми не маємо відповіді на питання ціни і поки ми не розуміємо, чи продовжать США доганяти танкери та чи підуть європейці далі слів.

Маю на увазі заяву 15 країн про закриття Балтійського моря.

У цілому, все це вказує на те, що з точки зору логіки завершення переговорів у короткостроковій перспективі малоймовірне. Проте я все ж залишаюся при думці, що логіка американських виборів і низькі рейтинги республіканців можуть суттєво повпливати на прискорення певних процесів. І в нас зберігається переговорне вікно можливостей квітень – травень – після переговорів Трамп – Сі.

Джерело: Vadym Denysenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів