Про переговори й неможливість нової "Ялти".
1. Ключова задача України – зберегти державу з максимальною територією і виходом до моря.
2. Розвал Росії не розглядався жодною стороною як частина сценарію. І наші ілюзії щодо цього – це наші ілюзії. Без зовнішньої допомоги розвал Росії руками України неможливий.
3. Базова задача переговорів і подальших дій – це суб'єктність України як держави. Результати переговорів – це не стільки про території, скільки про суб'єктність у майбутньому. Без цього території не мають сенсу.
4. Ключове питання – червоні лінії. По Україні (я вже писав) – не допустити нейтрального статусу, не допустити різкого скорочення максимальної чисельності ЗСУ, не допустити заборони на ряд галузей ВПК й отримати гарантії на постачання певних видів зброї. Для Росії (хоч ми тут мало можемо впливати) – не допустити масштабного зняття санкцій.
5. Путін починав із того, що вважав: коротка війна в Україні дозволить йому стати третім полюсом світу, забезпечить необмежені поліцейські функції на пострадянському просторі й дозволить зупинити деслов'янізацію. Жодне із цих бажань не буде втілено в життя. Не передбачається ніякої "Ялти". Росія залишиться слабкою економічно країною, яка змушена буде поступитися частиною нафтогазових надприбутків на користь США і монархій Перської затоки. І Китай погодиться на це в обмін на те, що проти його товарів не будуть вводити мито.
6. Росія втратить європейські ринки й не матиме доступу до нових технологій. Що б там Путін не говорив зараз – нікому не потрібно технологічно накачувати Росію, яка може розпочати чи захотіти розпочати війну у відносно короткостроковій перспективі.
7. Нова війна від Росії не потрібна ані США, ані Китаю.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора