Чи може Україна стати "новим Китаєм" по виробництву дронів для НАТО?
У нас майже непоміченим пройшов візит делегації українського Міноборони у США.
"Перемовини делегації з американськими партнерами були зосереджені на купівлі безпілотників українського виробництва, угоді про спільне виробництво зі США, а також постачанні американської зброї в Україну через механізм PURL". За скупими повідомленнями українського посольства у США, яке було, як я розумію, організатором зустрічей, криється кілька важливих моментів.
- По суті, подібні домовленості – це шанс для нашого ВПК (для виробників дронів перш за все) вийти на новий рівень. Адже не секрет, попри те, що ми в багатьох аспектах є крутішими за західних виробників, ми маємо ряд технологічних проблем (частково втрачена інженерна школа) і маємо проблеми з виходом нашої продукції на ринки НАТО.
- Наша перевага – мобільність, пристосованість до нових умов війни й ціна. Наша проблема – масштабування й небажання інших гравців допустити нас на ринок.
- Безпосередньо щодо США, то тут є ще один важливий аспект: американцям може бути вигідною така кооперація, з огляду на те, що потім за це заплатять європейці (питання навіть не у війні, а в необхідності збільшувати витрати на оборону до 5% ВВП і обов'язкові закупівлі дронів для оборони країн ЄС).
Поки в нас ніхто не сформулював ідею "бути новим Китаєм по виробництву дронів для НАТО". Але це наш шанс. І тут ключову гру може зіграти наша співпраця зі США. Простіше кажучи, робота посольства у Вашингтоні стає архіважливою в розвитку цього аспекту наших стосунків. Це, напевне, один з головних викликів, який буде стояти перед послом України у США Ольгою Стефанішиною.
Правда, тут не менш важливо, щоб цю формулу не просто взяли на щит у Києві, а, щоб у Києві була відкрита зелена дорога для цього напрямку. Адже приклад трьох років поневірянь компанії Archer із НАБУ, показує, як подібні речі перекреслюють всі найкращі домовленості у Вашингтоні.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора