+19 Київ
Чи справді почалося падіння рейтингу Зеленського?
Сьогодні Український інститут майбутнього презентував наше велике соціологічне дослідження (5000 респондентів), яке дає змогу виділити п'ять макрорегіонів, і, за великим рахунком, це п'ять досліджень у цих регіонах (схід, захід, південь, центр і Донбас). І, що важливо, на відміну від більшості наших колег ми дійшли до маленьких містечок та сіл і даємо найоб'єктивнішу картину, як би це комусь подобалося чи не подобалося.
Отже, які наші результати?
1. Наразі "піковий" рейтинг Зеленського був зафіксований у травні – 33%. У червні відбулося падіння до 30%, зараз рейтинг стабілізувався на рівні 29,7%. Говорити про падіння поки не доводиться, особливо зважаючи на те, що Зеленський лідирує в чотирьох із п'яти макрорегіонів (тотальний провал – тільки Донбас).
2. Головних загроз у Зеленського є три: по-перше, 28% його виборців – це молоді люди 18–24 років, які не доходять до дільниць (виборець Зеленського у віці 55+ – це тільки 10%). Усі його дії (умовні відосики) цим людям подобаються, але не більше того. Друга загроза – фактично він стоїть на порозі того, щоб втратити лідерство на заході Порошенку (розрив – чотири відсоткові пункти) і перше місце на сході (розрив із Бойком – два відсоткові пункти). І, нарешті, абсолютно загрозлива ситуація на Донбасі – відставання більше ніж у два рази від Бойка і "дихання в потилицю" Мураєва.
3. У цілому на Донбасі створюється окрема політична реальність. Якщо по країні всі проросійські кандидати (Бойко, Мураєв, Медведчук і Шарій) мають сумарно 21%, то на Донбасі – 54% (схід і південь – 37% і 34% відповідно). Таким чином, ми вже на сьогодні маємо політично окремий макрорегіон Донбас.
4. Поки виборець Зеленського не хоче в ньому розчаровуватися, але слід звернути увагу на те, що не визначилося 22%, і це переважно люди середнього покоління, які все ще очікують умовну "третю силу" (феномен Смешка – із цієї ж категорії). Поява будь-кого, хто міг би зайняти цю нішу, потрібна великій частині суспільства.
Тому в цілому ми маємо знову повернутися до двох важливих тез, які є визначальними для нашого політичного сьогодення. У глобальному плані наш суспільний договір звучить так: давайте все ж дамо шанс Зеленському, а якщо у нього не вийде, ми втечемо із цієї країни (при цьому продовжуємо шукати нового месію). А щодо поточної ситуації, то великій частині сподобалося те, що робив Зеленський із РНБО, але вони не вірили, що він це доведе до кінця. От від завершення початого і буде залежати те, куди хитнеться маятник. Поки настрій більш песимістичний, ніж оптимістичний. Проте треба пам'ятати одну важливу річ: ми проходимо глибинну точку апатії суспільства. А з апатії є два виходи: агресія і ще більша апатія (пошук індивідуальної втечі). Революції поки не намічається. Цілком реально, що суспільство може ще більше закритися в ракушку, що неминуче призведе до погіршення його психологічного стану. І високі рейтинги тоді не допоможуть.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
