+17 Київ
Носії домінантної червоної парадигми мислення вимагають від усіх навколо абсолютної згоди й покори.
Якщо ти роками гарував на червоного лідера, але вчора один раз сказав щось не те, уже сьогодні ти ворог, гірший за одвічних ворогів.
Так сталося з Джорджею Мелоні, а до того – з Такером Карлсоном, а до того – з іншими, аж до когорти соратників Трампа з першої каденції.
Костюм тут не допоможе.
Причини:
- У червоного немає часу. Він живе тут і зараз і не пам'ятає, що було позавчора (звичайно, пам'ятає, але не надає ваги). Борги віддають боягузи. Надана послуга не враховується. Важливо те, що сьогодні. Учора й завтра існують, але мають нульову цінність. Саме тому, до речі, червоний не може "наїстися", йому ніколи не досить, як барону Харконнену.
- Червоний вважає суб'єктом лише себе. Інші є ходячими об'єктами (засновниці фемінізму називали це влучним словом "об'єктивізація"). Хороший індіанець – мертвий індіанець. Проблеми індіанців шерифа не турбують. Об'єкт може мовчати або ретранслювати, він не може генерувати своє.
Джерело: Валерій Пекар / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
