Віктор Андрусів
ВІКТОР АНДРУСІВ

Український блогер, політичний аналітик

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Наша війна стала довгою, але може закінчитися раптово. Головне, щоб причиною цієї раптовості були не ми

Довга війна.

Я вже говорив і писав, що основним досягненням Путіна у 2023 році стало нав'язування всім довгої війни.

Однак довга війна не означає, що вона просто буде в'яло текти роками, десь як це було з АТО. Довга війна означає, що сторони досягли балансу сил, мають достатньо ресурсів для продовження бойових дій, але недостатньо для перелому.

Тим не менше довга війна може закінчитися раптово. Я вже писав, що в довгій війні початкові цілі і причини війни втрачають смисл для всіх сторін. Єдине, за що боряться сторони, – це "щоб не програти", але ця боротьба все більше й більше виснажує їх і створює передумови для раптового кінця.

Так це сталося в Першу світову, з якою часто порівнюють сьогоднішню ситуацію на фронті. Ще в червні 1918 року німці знаходилися на відстані 56 км до Парижа, а вже 8 серпня Ам'єнська операція союзників фактично стала початком кінця війни. Причому це не був якийсь тотальний розгром, союзники просунулися десь на 11 км, німці втратили 74 тис. солдатів (із полоненими), союзники – 46 тис.

Причина успіху союзників була в іншому – бойовий дух німців був зламаний. Вони почали масово здаватися в полон і відступати. Війська були сильно виснажені й деморалізовані, економіка виснажена, політика страждала від революційних рухів, і далеко не найпотужніша операція союзників запустила ефект доміно, і вже 13 серпня в німецькій ставці почали обговорювати питання перемир'я.

Довга війна виграється не стільки військовою силою, як ми бачимо на прикладі Першої світової, а іншими важливими факторами:

1. Бойовий і моральний дух армії та суспільства. Брак снарядів, техніки, невдалі операції, успіхи противника – усе це може зламати дух воїнів і народу. Це не виглядає так, що люди сказали: "Усе, розходимося". Навпаки, спочатку вони починають погоджуватися на зміну цілей і причин війни. Наприклад, "та навіщо нам той Крим". Пізніше вони все більше хочуть закінчити війну, і їм уже все одно, як вона закінчиться.

2. Довіра. Зміна керівництва будь-якого рівня є серйозним ризиком для системи управління, яка знаходиться під серйозним тиском ворога. Міняти керівництво не тільки можна, а й треба. Бо часто є вигорання, "замилене око", "знесений дах" тощо. Але ці зміни за жодних умов не мають підривати довіру армії та суспільства.

Тому зміна керівника, якому довіряють, потребує широкого пояснення причини такого кроку. І зміна може відбутися тільки на керівника, який має не меншу підтримку чи довіру.

3. Система управління. Коли війна починається, вона швидко мобілізує кращих людей і ресурси. Коли війна затягується, починають перемагати хитріші, підліші й корумпованіші. Це ще раз підтверджує тезу про те, що зміни бувають потрібні. Але разом із цим система працює цілісно. Якщо якийсь блок випадає через кризу в керівництві – збій позначається на всій системі.

Як я і сказав, наша війна стала довгою, але може закінчитися раптово. Головне, щоб причиною цієї раптовості були не ми.

Джерело: Політика Андрусіва / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях Читати