+12 Київ
Авдіївка й "пастка Пригожина".
Доля Авдіївки сьогодні багато в чому залежить від уроків Бахмута. Оскільки сценарії надзвичайно схожі по своїй суті. Окупанти не планували влаштовувати таку грандіозну битву за Бахмут. Хоча вони й не представляють світил стратегічної думки, повними ідіотами їх теж не назвеш. Як і з Авдіївкою, вони спочатку намагалися охопити Бахмут із флангів та перерізати постачання, але понесли колосальні втрати. Це призвело до того, що я називаю "пастка Пригожина".
Суть цієї пастки в тому, що при першочергових шалених втратах єдиний спосіб їх виправдати – це дати результат. І в цій ситуації втрати вже не мають ціни. У росіян не існує поняття ціни, існує поняття результату. Тому Пригожин спокійно заявив, що втрати склали майже під 50 тис. убитими й пораненими, і ні в кого, окрім Гіркіна, це не викликало шоку. Чому? Бо взяв Бахмут.
Ситуація під Авдіївкою повністю потрапляє в "пастку Пригожина". Понісши колосальні втрати в техніці й людях, орківські генерали тепер не мають вибору, як брати місто за будь-яку ціну. І саме це вони будуть робити.
Що це означає для нас? Знову ж таки уроки Бахмута. Сам по собі Бахмут ніколи не становив стратегічної цінності, але виконував стратегічну функцію. По-перше, ми вигравали час для підготовки нових бригад та отримання озброєння для свого контрнаступу. По-друге, знищення російських військ не давало їм можливості готувати їхні наступи та операції, оскільки більшість ресурсів ішли під Бахмут. На жаль, у певний момент зосередження на Бахмуті як на цілі самій по собі, а не на функціях, які він виконував, – завдало нам серйозної шкоди. І саме цей урок, я сподіваюся, ми не повторимо.
Суть не в тому, чи зберегти Авдіївку будь-якою ціною, чи відступити. Суть у тому, як ми використаємо "пастку Пригожина" проти окупантів, щоб отримати перевагу на фронті в цілому, а не в одній битві.
Джерело: Політика Андрусіва / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора.
