-2 Київ
Звісно, російська пропаганда доводитиме, що ця "рука Києва" дотяглася до найсвятішого – доньки Дугіна, головного ідеолога й радника Путіна. Але замовники цього вбивства більше хотіли загибелі Дугіна, а не його доньки. Як це часто буває в чекістів ФСБ – хотіли виконати замовлення на вбивство, а вийшло як завжди – неохайно, кострубато й голосно. Але метою замаху був Дугін. Адже Дугін не просто радник Путіна, він найвідоміший російський фашист-імперіаліст, талановитий правоконсервативний публіцист, який багато зробив для обґрунтування російсько-української війни та формування ідеології "путінізму".
Дугін був одним із найяскравіших критиків Заходу як цивілізації. Порятунок Росії він бачив не так у союзі Росії та Китаю проти США, як у потужній "консервативній революції" на основі його концепції "археомодерну" і під керівництвом Путіна. Путіну лестила така історична місія – він дуже вірив Дугіну й говорив його словами. А початися ця "консервативна революція" в Росії мала з маленької, але швидкої "переможної війни" над Україною й радикального розриву із Заходом.
Навколо вбивства доньки Дугіна вимальовуються дві найгостріші проблеми російської політики.
Перша проблема – це як закінчити війну з Україною. Найімовірніше, в оточенні Путіна загострилася боротьба між "миротворцями", які наполягають на припиненні війни та вказують на необхідність компромісу із Заходом та Україною, і "яструбами", до яких належить Дугін. Патрушев, Шойгу та Дугін вимагають продовження війни з Україною та Заходом до переможного кінця, будь-якими засобами, аж до ядерного удару, і не зважаючи на наслідки для світу й Росії. Спроба "миротворців" з оточення Путіна прибрати Дугіна як головного ідеолога продовження війни мала посилити їхні позиції. Поки що нічого не вийшло, і ще невідома реакція Путіна й Дугіна.
Друга проблема російської еліти, яка "засвітилася" під час вбивства доньки Дугіна, – це проблема зміни або спадкоємності влади в Росії. Як за будь-якого авторитаризму зміна влади відбувається не через вибори, а через конфлікт поколінь або конфлікт "батьків і дітей" усередині вузької групи політиків та бізнесменів. Смерть доньки Дугіна мала насторожити Путіна і його доньок, а також Патрушева та його сина, якого батько штовхає на місце Путіна. Але ми пам'ятаємо тяжку долю іншого лідера Путіна – Іванова, який був упевнений у своєму президентському майбутньому, поки в ОАЕ випадково на мілководді не потонув його син. Після цього Іванов різко здав, втратив інтерес до великої політики та став заслуженим екологом Росії.
Тож убивство доньки видатного радника Путіна може була не лише спробою прибрати Дугіна, а й меседжем для тих, хто затято бореться за спадщину Путіна, просуває себе чи своїх дітей до "світлого майбутнього" – влади над Росією
Джерело: Виктор Небоженко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
