-6 Київ
Фундаментальні проблеми влади "Талібану".
Увесь світ дивується, як швидко таліби захопили владу в Афганістані. Але одна справа захопити владу, а інша справа – утримати владу. Треба брати відповідальність за все, що відбувається у країні. Тому попереду на талібів чекає шість гострих політичних проблем.
Перша – це неминучий конфлікт між пуштунами, які перемогли і становлять більшість "Талібану", а також таджиками й узбеками – за право на сепаратизм та участь у політиці країни.
Друга гостра проблема – імовірний конфлікт між публічним політичним керівництвом "Талібану", якому доведеться йти на компроміс із різними міжнародними силами, і польовими командирами, які з боями захопили Афганістан. Вони вимагатимуть у політиків "Талібану" своєї частки влади, поваги й багатства.
Третя проблема будь-якої молодої влади, яка стикається з хаосом і тягарем управління країною, – це боротьба "яструбів" і "голубів". Одна група політиків і командирів "Талібану" вимагатиме жорстоких, кривавих методів зміцнення влади і проведення своїх реформ. А інша група пропонуватиме спокійніші, більш мирні, компромісні рішення досягнення тих самий цілей. Боротьба між ними буде дуже жорстокою.
Четверта проблема "Талібану" – це геополітичне самовизначення влади. "Талібану" доведеться обрати між країнами буйної і багатоликої ісламської цивілізації або могутнім Китаєм. Китай більше за інших зацікавлений у контролі над Афганістаном, оскільки через нього проходять основні магістралі китайського мегапроєкту "Новий шовковий шлях", або "Один пояс – один шлях". Але проблема в тому, що в історії ще не було прикладів успішної взаємодії між ісламською та китайською цивілізаціями. Як будуть взаємодіяти, на прикладі Афганістану, ісламський і китайські світи, а не конкретні держави – важко сказати.
Із цією суперечністю пов'язана і наступна, п'ята суперечність. Зараз "Талібан" оголосив про створення Ісламського Емірату Афганістан (радше халіфату), а не національної держави. А це означає, що "Талібан" узяв на озброєння тактику Путіна – там, де є моя мова або моя віра, там буде моя влада. Інакше кажучи, "Талібан" може успішно рухатися як у бік Середньої Азії, так і допомагати уйгурам Китаю. "Талібану" доведеться визначитися – вони халіфат (теократія, яка не визнає кордонів) або повноцінна держава з міжнародними зобов'язаннями та нормами.
Імовірно, талібанський "аутсорсинг" буде дуже модним і затребуваним на всьому великому Близькому Сході.
Найспокусливіша для "Талібану" мета – це Ферганська долина, що дає контроль над усією Середньою Азією. На перших порах у талібів буде багато союзників та охочих розділити з ними успіх, і навіть свої проксі-сили, які активно працюють у Середній Азії.
Остання, але найскладніша, шоста проблема "Талібану" – це боротьба з елітною корупцією. Зазвичай ті, хто завойовує владу, активно починають використовувати боротьбу з корупцією як засіб боротьби зі своїми економічними конкурентами та політичними противниками. А потім і самі використовують корупційну піраміду для зміцнення своєї влади і збагачення. Зазвичай переможці-"революціонери" легко перероджуються у звичайних корупціонерів. Це переродження ісламських радикалів загрожує і "Талібану".
Якщо "Талібан" не впорається з розв'язанням цих шести політичних проблем, то попри швидкий і гучний успіх йому доведеться піти в історію, як і попереднім режимам влади Афганістану.
Джерело: Виктор Небоженко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
