+5 Київ
Не Путін, а Пекін вирішує долю Росії у XXI столітті. Лицемірство Пекіна сильніше за підлість Путіна й самозакоханість Трампа. Є гарний приклад. Нещодавно міністр закордонних справ КНР Ван І зробив сенсаційну заяву, що Пекін не хоче бачити поразку Росії в Україні й він цього не допустить. Здавалося б, Пекін сказав те, про що підозрював увесь світ і що так не подобається Трампу. Саме своєю близькістю до могутнього Китаю, а не своєю величчю й силою вправно "торгував" Кремль протягом останніх 15 років. Навіть напасти на Україну Путін зміг лише з дозволу Пекіна за умови швидкої перемоги (три місяці війни й перемог).
Ця заява міністра закордонних справ Китаю підкреслює, що путінська Росія тісно загрузла в китайській зовнішній політиці й, незважаючи на величезні розміри й агресивні амбіції в Європі, вона не має шансів і перспектив бути незалежною державою.
Трамп запізнився, обіцяючи Путіну "продати" Україну і Європу на додачу в обмін на розрив відносин з імперіалістичним Китаєм, який швидко і сміливо перетворює Росію на напівколоніальну державу.
Насправді Пекін хоче руками і кров'ю України безмежно послабити путінську Росію, аж до фрагментації або виникнення реальної конфедерації Росії, і зробити ситу й багату Європу своїм економічним партнером, ринком збуту. Ця геополітична схема лякає Трампа й Путіна.
Отже, заява китайського дипломата свідчить, що не Україна, а путінська Росія є, з одного боку, демонстративною зоною впливу Китаю, а не США. З іншого боку, послаблена провальною війною з Україною та Європою, путінська Росія не здатна до саморозвитку й мирних міжнародних відносин. Тому Росія об'єктивно у XXI столітті стає об'єктом торгу й темою міжнародних відносин між США і Китаєм.
Джерело: Виктор Небоженко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
